Починається зима, і хоча снігу на полях ще небагато – та спеціалісти фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, агрономи агроформувань уже думають: а що ж там під білою ковдрою? Обстежуючи озимі посіви, багаторічні насадження переймаються не лише фітосанітарним станом сільськогосподарських культур.
Їх турбує сезон так званої мишачої активності. Для боротьби з польовими мишами лише механічними методами зазвичай не обійтись. На півдні Хмельниччини зокрема на озимих сільськогосподарських посівах Новоушицького району в минулі роки не виявлялось значного заселення полів цими шкідниками. На даний час проведено обстеження та розкладання отруйних принад вибірково на площах де є перевищення ЕПШ.
Варто зазначити, що ринок родентицидів пропонує чимало препаратів, і деякі з них у нашій державі заборонені, бо шкодять не лише гризунам, але й людям та екології в цілому.
Спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, радять агрономам та працівникам агроформувань вибрати методи боротьби з мишоподібними шкідниками, які шкодять природі мінімально – біологічні.
Для боротьби з полівками використовують бактеріоденцид – зерно, заражене бактеріями мишачого тифу. Препарат можна використовувати незалежно від пори року, але рекомендовано саме на початку осені або ранньою весною. Полівки та лісові миші, які теж, трапляється, мігрують на поля, гинуть від нього приблизно через тиждень. Це дієвий і не дуже витратний метод швидко вирішити проблему.
Під час підготовки ґрунту під ярі культури – рихлення і оранки, знищується дуже багато мишей. Але цього може бути недостатньо. В такому випадку аміачна вода або безводний аміак буде найдешевшим азотом для живлення наступної культури, і повним стерилізатором поля від мишей. Якщо озимий ріпак або пшениця посіяні по технології no-till, вносити безводний аміак можна прямо у посіви культиватором. Спеціалісти стверджують – цей метод використовують поки що одиниці, але він дієвий і безпечний, якщо рослини вже добре сформовані.
Правильно організована збиральна кампанія теж впливає на те, яка кількість польових мишей «атакуватиме» сільськогосподарські угіддя. Великі втрати зерна і неправильно розподілена на полі солома – фактори, які провокують швидке розмноження гризунів.
Перший крок, який допоможе запобігти розповсюдженню польових гризунів – правильно організоване збирання врожаю, контроль за всіма процесами, які відбуваються на полі, і це стосується не лише пшениці, а й інших культур. Солома та рослинні залишки після попередників мають бути прибрані з полів, щоб у «забутих» купинах не поселилися колонії мишей.
Другий крок – боротьба з падалицею. Не можна допускати розвитку падалиці або розвитку бур’янів до фази вище 10 см. Бо падалиця допомагає мишам виживати, коли у їх норах закінчується запас зерна. На яку суму збитків завдають аграріям гризуни порахувати практично неможливо, проте, це значні втрати, якщо орієнтуватися на дані біологів, які стверджують, що польова миша з’їдає у день корму, який рівнозначний її вазі.
Фермерам, які обробляють сільськогосподарські угіддя отруйними принадами проти польових гризунів, варто знати, що не допускається застосування родентицидів біля тваринницьких комплексів та птахоферм, якщо вони знаходяться в радіусі 500 м. Також відстань від лісосмуги, берегів водоймищ та річки повинна бути в радіусі 200 м. Біля посівів потрібно встановити, як мінімум на 14 днів, таблички, які будуть інформувати людей, що поле оброблене отрутохімікатами.
Катерина Заєць, головний спеціаліст відділу карантину рослин