Під загальною назвою «мишовидні гризуни» умовно зібрано шкідників із родини мишей і хом’якоподібні (сірі полівки). Мишовидні гризуни в нашій зоні можуть завдавати відчутної шкоди посівам зернових культур, ріпаку, багаторічним травам і представлені полівками та мишами. Серед полівок переважають полівка звичайна, з мишей зустрічаються миша польова, лісова, хатня.
Також мишовидні гризуни небезпечні і в епідеміологічному плані, бо здатні передавати небезпечні хвороби. Ці гризуни дуже ненажерливі. Наприклад, звичайна полівка з’їдає за добу соковитого корму 100-350% від маси свого тіла. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави. Полівки живляться переважно зеленим рослинним кормом і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном.
Харчі підтримують температуру тіла гризунів. Для цього витрачається близько 70% корму, що споживає гризун. Підтримує температуру тіла гризунів і спільне життя в гніздах, які розміщують на глибині 15-35 см. У безсніжні зими миші свої гнізда заглиблюють. Гнізда легко виявити завдяки отворам у ґрунті – виритим норам. До гнізда можуть вести підземні ходи кількох десятків нір. Така група нір називається колонією.
Чинниками, які спричиняють загибель гризунів, є ранні морози (до снігу), утворення льодової кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу і заливанням нір, посушлива весна і літо.
Визначити видовий склад мишовидних гризунів у посівах можна за характером пошкодження рослинності. Якщо в полі зустрічаються ділянки «стриженої» рослинності, діаметр нір не перевищує 5 см, у нори затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром з рисове зерно, то в угрупуванні гризунів переважають сірі (звичайні) полівки. На присутність водяної полівки (зустрічається у нас на присадибних ділянках) вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини, але, на відміну від них, не тягнуться рівним рядочком, а розподілені по площі нерівномірно, форма у них не конічна (як у крота), а приплюснута.
Практичним методом боротьби з мишовидними гризунами є застосування родентицидів та біологічних препаратів. Якщо при обстеженні полів, садів та інших угідь виявлено 3-5 і більше жилих колоній гризунів на гектар, потрібно негайно провести розкладання принад: Антимиша, Бродівіт, Бродіфакум, Бродісан А, Ізоцин, Капкан, Ратиндан-М, Бактероденцид та інші родентициди відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (2018р.) та «Доповненням до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (2019р.). Площі оброблені отруйними принадами позначаються попереджувальними знаками та табличками.
Для населення у боротьбі з мишовидними гризунами дозволено використовувати слідуючі родентициди: принада Багіра (розкладають в розрахунку 10-30 гр. зерна або 1-2 брикетики в місцях скупчення гризунів), Смерть щурам (1-3 пакетики), Шторм (1 брикетик). Оскільки ці препарати випускаються у різних формах (брикети, гранули, пасти) тому є великий вибір їх можливого використання, тобто біля нір, в норах, в місцях їх перебування.
Приготування і розкладання принад повинно відбуватися з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, щодо роботи з даним препаратом.
Микола Олійник, головний спеціаліст відділу
фітосанітарних заходів на кордоні