Рішенням Хмельницької обласної ради від 14.06.2018р. №39-19/2018 було затверджено Програму боротьби з амброзією полинолистою та іншими бур’янами у Хмельницькій області на 2018-2022 роки (далі-Програма). Головне управліня Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, при розробці Програми, визначило мету – провести комплекс заходів і привернути увагу громадськості до існуючої проблеми боротьби із небезпечними бур’янами.
Програма передбачає ряд заходів щодо врегулювання забур’яненості населених пунктів Хмельницької області, зокрема проведення агротехнічних та хімічних способів знищення бур’янів органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевих бюджетів. У результаті проведених державними фітосанітарними інспекторами у 2019 році обстежень, встановлено: Програма не працює у повному обсязі – боротьба із бур’янами не проводиться, або проводиться частково.
Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ще раз нагадує про небезпеку поширення бур’янів шкідливих для здоров’я людей. Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Адже пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення.
Амброзійний поліноз викликається неадекватною реакцією організму на пилок рослин, тобто, організм розпізнає пилок як чужорідну речовину, яка здатна завдати шкоди. Відбувається це так: під час цвітіння рослини пилок весь час знаходиться в повітрі і, при диханні потрапляє в організм, де осідає на слизових оболонках очей, носа, ротової порожнини, проникає в бронхи, контактує зі шкірою. У тих людей, які мають до неї чутливість, розвиваються симптоми алергії, а в основі патологічного процесу гістамін – речовина, що виділяється в кров. В організмі гістамін діє таким чином: розширює судини, викликає запалення в області слизової оболонки носових пазух. В результаті чого запалені ділянки опухають, набрякають, червоніють, відчувається сильний свербіж. Для сінної лихоманки характерні такі симптоми: ускладнення дихання, закладеність носа, рясні водянисті виділення з носа, свербіж носа і чхання, свербіж піднебіння і язика, свербіж очей, їх почервоніння і сльозотеча. У хворого можуть з’явитися свистячі хрипи в грудній клітці і сухий кашель, а також висипання на шкірі, частіше у вигляді кропивниці, рідше – це екзема.
Щодо борщівника Сосновського: стебла, листя і квіти містять фуранокумарини, що різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Тобто досить торкнутися до рослини чи забризкати шкіру її соком, а потім уражене місце виставити на сонце — і опік гарантований. Реакція в результаті опіку починається не відразу, а через кілька годин. Спочатку шкіра червоніє, потім виникають біль, набряк. З’являються пухирі, наповнені світлою рідиною. Вони можуть збільшуватися кілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Опіки, отримані від цієї рослини, доволі глибокі, заживають повільно, залишаючи темні пігментні плями. Найсильніші опіки борщівник спричиняє при контакті з вологою шкірою в сонячні дні. При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, піднімається температура. Борщівник Сосновського викликає і алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.
Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України, знищення бур’янів є компетенцією органів місцевого самоврядування. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджуються шкідливі рослини, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур'янами, несуть адміністративну відповідальність (ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
На керівників органів самоврядування, яких обирають громадяни, покладена відповідальність за збереження здоров’я і благополуччя населення.