Польові роботи на Поділлі в цілому завершено, проте для агровиробників наступив важливий період тимчасового та довготривалого зберігання врожаю, протягом якого може відбуватися зараження його різними видами комірних шкідників, яких за результатами аналітичних досліджень в господарствах області виявлено близько десятка видів: комірний довгоносик, зернова міль, кліщ звичайний, викова, квасолева та горохова зернівки та ін.
При зберіганні продукції переробки зерна шкодять борошняний хрущак, борошноїди, комірна та млинова вогнівки. Ці комахи мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за сприятливих умов їх кількість може різко зростати. Крім механічного пошкодження шкідники забруднюють продукцію екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами та їх частинами, трухою, павутинням. Зерно та продукти його переробки, насіння склеюються у грудки, ущільнюються, в них підвищується температура і вологість. Пошкоджене збіжжя набагато швидше заселяють плісняві гриби, які синтезують отруйні токсини. З ураженого зерна отримують неякісне борошно, крупи тощо.
Тому перед добрим господарем постає завдання не допустити поширення шкідників та збудників хвороб в продукції рослинництва, або хоча б мінімалізувати їх шкідливий вплив.
В першу чергу при завантаженні зерноскладів насамперед потрібно звільнити їх від залишків залежаної продукції, очистити підлогу, стіни, тару, інвентар від сміття, пилу, домішок; комору необхідно провітрити, просушити, обробити розчином вапна. Зернова продукція при завантаженні на зберігання має бути сухою, чистою від насіння бур’янів, пошкоджених зернівок, механічних домішок і т. ін.
Протягом усього періоду зберігання необхідно регулярно здійснювати нагляд за станом зернової продукції та насіння, контролюючи передусім температуру, вологість, заселеність шкідниками, розвиток плісняви тощо. При виявленні відхилення від нормативів за цими показниками слід вдаватися до нескладних заходів захисту – проводити доочищення, досушування зернової продукції, перелопачування, перепускання через зерноочисну чи навантажувальну техніку, активне чи пасивне вентилювання, провітрювання приміщень. При виявленні в зерні, продуктах його переробки чи насінні навіть невеликої кількості шкідників потрібно негайно проводити винищувальні заходи. Ведучу роль тут відіграє хімічний метод, що включає вологу чи аерозольну дезінсекцію, фумігацію, застосування отруєних принад із використанням дозволених пестицидів. При проведенні робіт слід суворо дотримуватись інструкцій по застосуванню препаратів, регламентів їх застосування, правил безпеки, гігієнічних вимог та санітарних норм.
Крім того протягом осінньо-зимового періоду слід перевіряти і стан закладених на зберігання овочів, фруктів та картоплі, які в процесі зберігання дихають і виділяють вуглекислий газ, етилен, воду. Щоб водяна пара і гази не накопичувались, а продукти добре зберігались, необхідно забезпечити постійний обмін повітря в підвалі (для цього в стіні або стелі приміщення потрібно передбачити дві труби діаметром близько 12 см: одна для виділення продуктів життєдіяльності – витяжка, інша для подачі свіжого повітря в середину – припливна вентиляція).
Протягом періоду зберігання плодоовочевої продукції слід контролювати температуру і вологість повітря. Оптимальною є температура в межах 1- 3оС, вологість повітря 80-90%. Запаси слід зберігати в однакових, бажано дерев’яних, ящиках, контейнерах, встановлених на піддонах (для забезпечення провітрювання).
Сергій Пептюк, головний спеціаліст відділу прогнозуваня, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків