Роль насінини важко переоцінити. Весь «Зелений світ» починається з неї. Але як показує практика, що не все насіння дає гарний плід. Його треба виплекати до рівня кондиційного, створити належні умови для зберігання, контролю за якістю. Більш ніж віковий досвід вимагає не тільки примноження добрих традицій, але й передачі їх наступним поколінням.
Хмельниччина у цьому має багату історію, шановані традиції, поважні надбання.
122 роки тому, відомий вчений, професор Петро Родіонович Сльозкін започаткував контрольно-насіннєву справу в Україні.
Право документувати якість насіння надавалось виключно державним контрольно-насіннєвим лабораторіям. Запроваджено проведення висіву всіх культур тільки перевіреним на схожість насінням. «Це був перший крок у здійсненні тієї великої справи, про яку багато років думали і мріяли кращі вчені та передові агрономи всіх країн» - писав видатний вчений М. М. Кулешов. Для забезпечення виконання цього обсягу роботи на теренах нашого краю при МТС було організовано 37 контрольно-насіннєвих лабораторій.
Це дало можливість посилити вплив і підвищити рівень насінництва у господарствах області. Так, якщо в 1953-1958 роках першокласного насіння ярих культур висівалось 5-14% і озимих 5-30%, в 1959-1961 рр. відповідно ярих 23-37%, озимих 30-38%, то на початку 70 років в області висівалось першим класом насіння ярих і озимих 95 відсотків і більше.
Поряд з цим значно поліпшувався, розширювався сортовий склад сільськогосподарських культур, використання мінеральних добрив було доведене до 200-250 кг діючої речовини на гектар ріллі, вносилось 10 – 15 тонн/га органічних добрив, значно збільшувались обсяги використання засобів захисту рослин.
Від перших розрізнених контрольно-насіннєвих станцій та Постанови «Про насінництво» до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» - шлях, що пройшов вітчизняний контроль насінництва.
З введенням в дію Закону України «Про насіння і садивний матеріал» було затверджено Положення про державні насіннєві інспекції, яким визначено, що вони здійснюють державний контроль за діяльністю суб’єктів усіх форм власності та господарювання у сфері насінництва, за оформленням документів про сортові, гібридні та посівні якості насіння і садивного матеріалу, введенням насіння і садивного матеріалу в обіг.
В цей період в області діяли обласна, 20 районних та 2 територіальні державні насіннєві інспекції. З 2003 року на 1124 головних та державних інспекторів з насінництва областей та районів України, в тому числі на 46 інспекторів Хмельницької області поширено дію Закону України «Про державну службу».
В 2010 році, на виконання Плану організації виконання Указу Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» державні насіннєві інспекції України реорганізовано шляхом приєднання до Державної інспекції сільського господарства України. Інспекція входила до системи органів виконавчої влади і забезпечувала реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, в тому числі і в у частині насінництва та розсадництва.
В грудні 2016 року в сфері насінництва та розсадництва фактично відбулось розділення функцій та повноважень між двома установами. Виконання функцій сертифікації насіння і садивного матеріалу передані Міністерству аграрної політики, на виконання яких Міністерство уповноважило Державне підприємство «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, одним з завдань якої є здійснення державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва. На підставі цього визначено, що відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва утворюється як структурний підрозділ Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Відповідно до наданих повноважень основними завданнями відділу є здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва та розсадництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, розмноженням, зберіганням, реалізацією і використанням насіння та садивного матеріалу рослин, а також за умовами вирощування садивного матеріалу, заготівлею, обробкою, розмноженням, зберіганням, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу. Дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
2019 рік – рік 122 річниці насіннєвого контролю в Україні. Багата історія, шановані традиції, поважні надбання, що формували не одне покоління фахівців насіннєвої справи. В області ветеранами державного насіннєвого контролю по праву є: Залуцька К. М., Мельник Б. А., Терменська А. П., Нікітчук П. І., Цицера В. О., Пшенична М. А., Турчак С. М., Чернявська В. П., Мерека О. А., Тимчук А. С., Міняйло Н. К., Сович Ю. М., Мальнова Н. М. та багато інших, які своєю працею примножували статки області.
Щиро вітаємо усіх причетних до насіннєвого контролю, бажаємо гарних життєвих здобутків, щедрих врожаїв, успіхів у справі збереження і примноження золотого фонду нашої держави – насіння.
Наталія Грабар,
начальник відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва