При підготовці до посіву пшениці озимої та інших зернових колосових культур враховують досвід попередніх років, можливі зміни погодних умов протягом вегетації, останні досягнення селекціонерів й генетиків. Належний захист посівів патогенів та шкідників, сприяння формуванню потужної кореневої системи від самого початку вегетації вже восени є важливим чинником підвищення стійкості посівів до несприятливих умов вирощування й досягнення високих рівнів урожайності озимини.
Основним способом боротьби з патогенами є обробіток посівного матеріалу протруйниками.
Протруєння насіння здатне скоротити втрату врожаю від 50 до 65%. При виборі препарату для протруювання насіння необхідно враховувати прогноз ураження хворобами та шкідниками, сортові особливості, погодні умови.
Фунгіцидні протруйники захищають від хвороб, які викликають гриби і бактерії (кореневі гнилі, сажка, снігова пліснява). Інсектицидні — від шкідників, які пошкоджують насіння, сходи, знищують коріння культур (цикадки, злакові мухи, хлібна жужелиця, совка). Інсектофунгіцидні об’єднують у собі властивості інсектицидних і фунгіцидних протруйників.
Перед їх використанням слід очистити насіння основної культури від зернової луски та пилу, оскільки вони поглинають велику кількість препарату, і тому насіння висівної культури не протруюється достатньою мірою. Якщо не провести ретельного очищення насіння, то кількість необробленого може досягати 15–20%.
Сучасний спектр способів протруювання містить такі варіанти: сухе, напівсухе, мокре та протруювання зі зволоженням. Кожний з них має і переваги, й недоліки.
Історично першим було саме мокре протруєння. Раніше люди замочували насіння у найнезвичайніших речовинах. В середні віки в боротьбі з сажкою та іржею використовували доволі специфічні засоби – рідкий гній, вино з товченим листям кипарису, розмарину, сечу тощо. З половини ХVII сторіччя почалося використання як протруйника морської води. Проблема боротьби із сажкою спонукала людей до пошуку й досконаліших засобів уже в царині хімії. І перші протруєння насіння хімічними препаратами чи, точніше, речовинами (хлористим натрієм, мідним купоросом, вапняковим молоком) проти сажки пшениці описано 1637 року.
У 1895 році для протруювання насіння зернових було використано формалін у вигляді напівсухого протруєння. Напівсухий спосіб полягає в нанесенні на поверхню насіння водних суспензій або розчинів протруйників із розрахунку 20-30 л/т з подальшим три- чотиригодинним морінням, провітрюванням і просушуванням. Застосування формаліну дало змогу повернутися до давнього заходу, відомого з часів застосування морської води: купи зерна просто поливали речовиною.
Сухе протруювання полягає в рівномірному нанесенні на поверхню насіння сухих порошкоподібних препаратів. Основний недолік способу – низька біологічна ефективність через слабке прилипання протруйника до насінини й утримання на ній (нині залучають прилипачі). Отже, сухий спосіб є найпростішим за виконанням. Тож і застосовують його вже понад сто років.
У другій половині ХХ сторіччя з’явився спосіб протруювання із зволоженням. Він полягає в нанесенні на поверхню насіння суспензій, розчинів або порошкоподібних протруйників з одночасним чи подальшим змочуванням водою в розрахунку 5-15 літрів на тонну насіння. Застосування цього методу дало змогу практично без зміни вологості зерна економніше використовувати хімічні препарати завдяки правильному дозуванню рідини, наносити одночасно з пестицидом макро- і мікродобрива, регулятори росту тощо. Важливим досягненням стало й зменшення небезпеки для сільськогосподарських працівників під час здійснення захисного заходу.
Нині, щоб зробити правильний вибір серед різноманіття препаратів, представлених на сьогодні на українському ринку в першу чергу слід звертати увагу на оригінальну формуляцію препарату, діючу речовину та її вміст.
Найкращими є протруйники, які містять в собі два або більше компонентів, тобто діючих речовин, тим самим захищають рослину від максимально широкого спектру хвороб.
Також потрібно максимально чітко дотриматись рекомендацій виробника щодо застосування протруйника. Необхідно готувати робочий розчин препарату повністю за дотриманням «рецепту» від фірми-виробника, (температура води, кількість препарату на тону і т.д.).
Розвиток ґрунтових шкідників залежить від багатьох як ґрунтових так і погодних умов, але захист від яких є досить значущим і є обов’язковим до виконання. Тому для захисту врожаю треба обирати якісні інсектициди.
При виборі інсектицидного протруйника варто звернути увагу на його пролонговану дію. Насамперед, це необхідно для виконання основної задачі препарату – захисту рослини протягом всього періоду осінньої вегетації. Важливою є робота з протруйниками в оптимальних часових межах від обробки насіння до його висіву.
Варто зазначити, що протруювати слід лише ту кількість матеріалу, яка потрібна для сівби. При необхідності короткочасного зберігання протруєне насіння повинне знаходитися у мішках зі щільної тканини в окремих складах для посівного матеріалу.
Пам’ятайте, що захист насіння від хвороб є виключно важливим для забезпечення розвитку сходів культури і наступної реалізації генетичного потенціалу сорту й отримання якісних урожаїв.
Головний спеціаліст відділу
прогнозування, фітосанітарної
діагностики та аналізу ризиків Олег Бугрим