На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття.  На жаль, не зважаючи на заборони, щороку на полях спалюють солому після збирання врожаю, і мало хто переймається тим, що спалювання може призвести до пожежі на сусідніх полях та знищити урожай. Слід зауважити ще те, що вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові будинки та спричинити загибель людей.

      Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря  стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.  

     Також при  спалювання стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.

     Фахівці аграрного виробництва повинні пам’ятати, що у процесі розкладання внесеної у ґрунт соломи переважають два головні процеси: мінералізація до кінцевих продуктів (СО2, Н2О та мінеральні сполуки) і синтез стабільних гумусових речовин (гуміфікація). У процесі гуміфікації органічних речовин, які надходять до ґрунту, формуються сприятливі водно-фізичні властивості ґрунту: його будова, структурність, протиерозійна стійкість, біологічна активність, оптимальна водопроникність і водоутримна здатність, вологоємність та ін. Більшість наукових досліджень цієї проблеми вказують, що під час розкладання у ґрунті соломи можна отримати до 20% гумусу (200 кг).

    За останні роки спалювання стерні значно почастішали, адже для господарів цей спосіб є найбільш дешевим. Та гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, інші – задихається від диму. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту.

    За такі дії передбачена кримінальна відповідальністВідповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
  Не забувайте про правила пожежної безпеки. Попередити вогонь простіше, аніж приборкати велику територію, охоплену червоною стихією. Вогонь і все, що з ним пов’язане, при невмілому, недбалому поводженні з ним може завдати великого лиха, призвести до загибелі людей, значних матеріальних збитків, взагалі до катастрофи. Тому, головне, дотримуватись правил безпеки. Давайте пам’ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї .

Головний спеціаліст відділу прогнозування 

фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків                          Звезда О.І.