6-го серпня 2019 року набув чинності Закон України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон).
Закон поширюється насамперед на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти (зокрема для громадського харчування). Але він також безпосередньо впливає на споживачів таких харчових продуктів, тобто на кожного з нас, оскільки прописує чіткі та зрозумілі правила, які дозволяють нам отримати вичерпну інформацію про харчові продукти, і таким чином подбати про своє здоров’я і захистити права.
Згідно Закону споживач отримує інформацію про харчовий продукт (з використанням маркування, супровідних документів, сучасних засобів дистанційного зв’язку, тощо) про: категорію, характерні ознаки, властивості, склад, кількість, термін придатності, країну походження або місце походження, спосіб виготовлення або виробництва харчового продукту. Маркування може містити обов’язкову та необов’язкову інформацію про товар.
Обов’язкова інформація про харчовий продукт:
1. Державною мовою. Переклад іншою мовою за бажанням оператора ринку.
2. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.
3. Назва харчового продукту. Назвою харчового продукту є офіційна назва (назва встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема – то звична назва (та, яка зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо і звичної назви нема – застосовується описова назва харчового продукту.
4. Фізичний стан харчового продукту. Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту Наприклад: Ковбаса сирокопчена.
5. Перелік/кількість інгредієнтів. Включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках – у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «ешки»).
6. Наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.
7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО», за підтвердження відсутності ГМО.
8. Термін придатності. Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…» (якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс. у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. – достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. – рік).
9. Умови зберігання/використання. Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.
10. Відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Назва оператора ринку харчових продуктів.
11. Країна походження/місце походження зазначається: якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса; якщо країна/місце походження харчового продукту не збігаються з країною/місцем походження основного інгредієнта.
12. Інструкція з використання. Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.
13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.
14. Поживна цінність. Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.
15. Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню – зазначається дата.
Також встановлені вимоги до забезпечення розбірливості інформації, зокрема щодо мінімального розміру шрифту, яким надається обов’язкова інформація про харчовий продукт, а саме: висота малих літер без виносних елементів відповідно до європейського законодавства має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм; в Україні зараз – 0,8 мм).
Якщо оператори ринку додають іншу необов’язкову інформацію про харчові продукти, то вона:
- не повинна вводити споживачів в оману;
- бути незрозумілою або заплутаною для споживача;
- має, у разі необхідності, базуватися на відповідних наукових даних.
Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону. Оператори, які не є відповідальними за таку інформацію, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Ці оператори ринку не мають права змінювати інформацію, яка супроводжує харчовий продукт.
Оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього Закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб-підприємців – у розмірі 10 мінімальних зарплат. За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб 20 – для фізичних осіб-підприємців.