Істотної шкоди посівам озимих та ярих хлібів завдають комплекс шкідників, серед яких і хлібні жуки, зокрема жук-кузька, жук-красун та жук-хрестоносець. З-поміж представників цього виду жуків найпоширеніший та найшкідливіший в області — жук-кузька.
Кузька хлібний (Anisoplia austriaca H.) відноситься до родини пластинчастовусі, ряд твердокрилі. Жуки - пошкоджують зерно пшениці, жита, ячменю, а їхні личинки — кореневу систему злаків та інших культур. В останні роки в окремих господарствах втрати врожайності озимих та ярих зернових культур від цього шкідника становили 20–40%, щороку в середньому недобирають близько 5–10% зерна.
Розвивається хлібний жук шкідник упродовж двох років, що обумовлює масову появу шкідника через рік, переважно у парні роки. У перший рік личинки жука шкідника живляться перегноєм і невеличкими корінцями, а на другий рік — вже суттєво пошкоджують підземну частину рослин, що пригнічує розвиток і може стати причиною їхньої загибелі. Личинки хлібного жука шкідника першого року життя зимують у грунті на глибині 30–55 см, другого — 20–45 см. Одна личинка другого року життя може знищити три-п’ять рослин. На полях, заселених личинками хлібного жука-кузьки, відбувається значне зрідження посівів культур, які вирощуються у відповідний період. Шкідники найрухливіші у гарячі сонячні години дня, коли літають у пошуках корму, сидять на колосках і живляться. Увечері значна частина їх спускається вниз і ховається під грудками або у щілинах та тріщинах грунту. Самці хлібного жука шкідника живуть від 16 до 24 діб, самиці — 21–35. Яйця самиці починають відкладати через 10–12 діб після появи, розміщуючи їх невеликими купками у вологому шарі грунту на глибині 8–20 см. Кожна самка хлібного жука шкідника може відкласти до 30–50 яєць у два-три прийоми. Найчастіше вони відкладають яйця на ярій пшениці , а також на парах і просапних культурах. Слід пам’ятати, що через 7–10 діб після відродження до 80% самиць хлібного жука шкідника стають статевозрілими, запліднюються та мігрують у грунт для відкладання яєць. Тому для підвищення ефективності хімічного захисту дуже важливо провести цю операцію своєчасно — на початку масового заселення посівів хлібними жуками шкідниками.
Багаторічними дослідженнями встановлено, що наймасовіші розмноження хлібного жука-кузьки спостерігаються у теплі та посушливі роки, тоді як холодні та дощові викликають різкий спад їхньої чисельності.
Великої шкоди посівам озимим та ярим завдають як жуки, так і личинки. У фазі наливання зерна жуки вигризають внутрішню частину зерна. Під час дозрівання вони виїдають ендосперм із боків, ближче до зародка. Таке зерно під час обмолоту потрапляє у відходи. Зріле тверде зерно жуки не пошкоджують, а вибивають із колоса. Один жук протягом життя з'їдає 7-8г зерна, але ще більша шкода від жука-кузьки у тому, що, розкушуючи м'які зерна, він вибиває вже затверділі. Він здатен знищити 9-10 колосків, або 50-90 зерен. Підраховано, що за масової появи жуків втрати становлять понад 100 кг/га зерна. Мінімальні втрати врожаю зерна на одному гектарі посівів за наявності на 1 м2 поля одного жука становить 40-50 кг, трьох жуків—120-150, десяти—400-500кг. В умовах затримки збирання урожаю втрати зерна можуть збільшитися удвічі. За чисельності понад 10 жуків і середньої густоти посіву до 250 стебел на м2 врати врожаю зерна досягають 50%.У сприятливі роки по краях полів концентрація жуків може сягати 60-100 особин на 1м2. Личинки жука харчуються коренями та проростками злаків, що може викликати сильне зріджування сходів.
Заходи захисту від хлібних жуків :
- Яровизація та ранні строки сівби ярих культур.
- Проведення глибокої оранки (щоб позбавитись від личинок жука шкідника), перед цим — обов’язкове лущення стерні.
- Застосування міжрядного обробітку грунту на глибину 9–12 см (наприкінці травня — на початку червня) для знищення личинок і лялечок жука. У вологі роки міжрядний обробіток грунту проводять на глибину 8–10 см, у посушливі — 12–14 см та глибше.
- Передпосівна обробка насіння інсектицидами, внесення аміачної води та безводного аміаку в грунт для знищення личинок жука шкідника.
- Не допускати забур’янення полів, застосовувати гербіциди для знищення небажаної рослинності з метою зменшення площі харчування.
- На початку воскової стиглості необхідно проводити швидке роздільне збирання, підбираючи валки.
У період живлення хлібних жуків на колосах застосовувати інсектицидні обробки посівів у разі перевищення порогу шкідливості (3–5 дорослих особин на 1 м2). Згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» , проти цього шкідника рекомендовані препарати: Актара 240 SC, к.с. (0,15 л/га), Антиколорад, КС (0,5 л/га), Антиколорад Макс, КС (0,5 л/га), Антіжук Профіт, з.п. (0,05 кг/га), БиМоль БТ, КЕ (1,5 л/га), Грінфорт ІЛ 200, КС (0,5 л/га), Грот, ВГ (0,05 кг/га), Децис f-Люкс 25ЕС, КЕ. (0,3–0,4 л/га), Димевіт, КЕ (1,5 л/га), Димефос, КЕ (1,5 л/га), Енжіо 247 SC, КС (0,22 л/га), Залп, КЕ (1 л/га), Кайзо, ВГ (0,2 кг/га), Карате 050 EC, к.е. (0,2 л/га), Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,2 л/га), Каратель EC, КЕ (0,2 л/га), Кілер, КЕ (1,0 л/га), Кінфос КЕ, к.е. (0,15–0,5 л/га), Мангуст, з.п. (0,05 кг/га), Марш, КС (0,5 л/га), Норіл, КЕ (0,75–1 л/га), Нурел Д, к.е. (0,75–1,0 л/га), Оперкот, ЗП (0,15–0,2 кг/га), Рубіж, к.е. (0,5–1,5 л/га), Рубін, КЕ (0,2 л/га), Святогор, КЕ (1,0–1,5 л/га), Фаскорд, КЕ (0,1–0,15 л/га), Фосорган Дуо, КЕ (0,75–1,0 л/га), Фостран, КЕ (1,2–1,5 л/га), Фосфамід, к.е. (0,5–1,5 л/га), Ф’юрі, в.е. (0,07–0,1 л/га), Ципервіт-агро, КЕ (0,25 л/га). Оскільки хлібні жуки найчастіше концентруються на краях полів, обробки доцільно проводити в крайових смугах завширшки 60–100 м. Нерідко одночасно з хлібними жуками шкоду посівам зернових спричиняють клопи-черепашки, попелиці, трипси, жуки хлібної жужелиці, тому планувати застосування інсектицидів слід з урахуванням цілого комплексу шкідників. Багато з названих вище препаратів рекомендовано використовувати проти комплексу шкідників зернових колосових.
При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.
Данилюк Т. Д. - головний спеціаліст відділу карантину рослин