Назва якась така дивна – чортополохівка. Хто там ще кілька років назад міг знати щось про чортополохівку? Цей шкідник-емігрант ще колись їв тільки бур’яни, а тепер вже перекочувався на городину, пошкоджує сою, соняшник, коноплю, бавовник, буряк, зернобобові, баштанні та інші культури, з бур’янів кропиву, осот, будяк, чортополох, татарник.
Безвідповідальне ставлення деяких «горе-господарників» до землі з різних причин незорані, незасіяні, покинуті поля, що заростають бур’янами чи падалицею спричиняють формування в агроценозах своєрідних резервацій нетрадиційного комплексу комах, їх розвиток, шкідливість, інтенсивність та розповсюдження набуває масштабності, а поведінку важко спрогнозувати. Саме це в поведінці лускокрилої комахи – чортополохівки – відбувається цьогорічної вегетації. Зграя перелітних метеликів чортополохівки прямує за теплими течіями повітря, яка здатна подолати відстань до 5000 км.
Метелик світло-червоного або яскраво-коричневого кольору. На передніх крилах малюнок з чорних смуг, білих плям біля вершини і звивистої чорної поперечної смужки по зовнішньому краю. Знизу передні крила рожеві з чорно-білим малюнком. Задні крила зверху з чорними поперечними смужками і оковидними плямами по зовнішньому краю, знизу яснобурі з мармуровим малюнком і синьо-жовтими оковидними плямами по зовнішньому краю, Після тривалого періоду додаткового живлення, на квітучих бур’янах і інших нектароносах, метелики відкладають яйця, розміщуючи їх поодинці на листя рослин. Відклавши яйця метелики гинуть. Через 7 - 12 днів відбувається відродження гусениць, які харчуючись, скелетують листя, відчутної шкоди завдають рослинам сої, соняшнику, овочевим культурам. Через 20 - 30 днів гусениця закінчує живлення, перетворюється на лялечку. Через 12 - 18 днів із лялечки вилітають метелики нового покоління. У липні – вересні розвиваються II і III покоління.
З метою попередження втрат через шкідливість личинок чортополохівки, потрібно регулярно проводити обстеження сільськогосподарських та інших угідь, особливо посівів сої та соняшнику, садів, присадибних ділянок. За виявлення личинок необхідно провести заходи захисту – крайових або суцільних обробок згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» із обов’язковим дотриманням інструкцій по техніці безпеки при роботі з пестицидами.
За відсутності встановленого економічного порогу шкідливості слід користуватися ЕПШ для листогризучих совок (цукрові буряки – 2-3 гус/м. кв. для 1 покоління і 5-6 гус/рослину для другого покоління; соняшник – 8-10 гус/м. кв.; соя 1-3 гус/м. кв; яблуня – 10-15 % пошкоджених листків). Необхідно врахувати здатність гусениць швидко пересуватися в пошуках поживи.
Головний спеціаліст
відділу прогнозування фітосанітарної діагностики
та аналізу ризиків Валентина Філімонова