Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

   Весна з чималими коливаннями температур у вегетаційний період, з такою кількістю вологи, якої вистачило б, мабуть, на два, а в окремих регіонах і на три роки. Нині перед хліборобами стоїть кілька питань: чи дозволять погодні умови зібрати урожай без великих втрат кількості і якості; яка наразі якість зерна, котре ще стоїть на колосі в полі; якої якості насіннєвий матеріал ми отримаємо.

   Ці питання турбують кожного, хто виходить у поле зернових, бо те, що ми там бачимо зараз, не може не хвилювати. Рослини на окремих полях озимих та ярих зернових культур уражені від помірного до сильного борошнистою росою, септоріозом, фузаріозними кореневими гнилями, гельмінтоспоріозними плямистостями, що може слугувати в подальшому ураження хвороб колоса.

kolos

   Наскільки симптоми фузаріозу небезпечні?
   Візуальні симптоми розвитку фузаріозу на колосі – це, по-перше, посвітління окремих колосків на тлі загального забарвлення колосу в період молочно-воскової стиглості; по-друге, утворення жовто-рожевого нальоту на поверхні окремих колосків або всього колосу в період повного дозрівання. Ці симптоми добре знайомі всім виробникам, і сплутати їх з іншими хворобами неможливо. Проте це далеко не всі симптоми прояву хвороби.
   Розвиватися хвороба починає ще з насіння, тому симптоми можна побачити вже з моменту сходів. Перший очевидний прояв фузаріозу – загнивання насіння і проростків у полі. Помітити його важко, бо для діагностики потрібно провести детальний моніторинг із розкопуванням проростків і насіння та здійснити дослідження в лабораторних умовах. Річ у тім, що схожі симптоми викликає ціла низка мікроорганізмів. Як правило, в Україні нехтують діагностикою кореневих гнилей у період сходів, аргументуючи це тим, що насіння було протруєно, отже, захищено. Надалі шкодочинність фузаріозів проявлятиметься у зимовий період, до того ж, узимку можливі варіанти прояву хвороби: це або кореневі гнилі в разі малосніжної зими, або збудники в патогенному комплексі, що їх називають сніговою пліснявою. Навесні спостерігаються ті самі кореневі гнилі, але вже вторинної кореневої системи, прикореневі гнилі й розвиток листкової форми фузаріозу. І лише в період молочно-воскової стиглості проявляються найзагрозливіші симптоми – фузаріоз колосу.
   Частота ізоляції типових для наших умов збудників, як-от F. graminearum і F. сulmorum, поступово зменшується, а домінувати починають гриби, які можуть розвиватися у посушливих погодних умовах. Небезпека цих збудників у тому, що візуалізувати їх у стадії формування зерна в умовах кожного конкретного господарства досить важко. Крім безпосередньої загрози насіннєвому матеріалу і його якості, збудники секції Sporotrichiella, які переважають у патогенному комплексі, продукують трихотецинові мікотоксини. Ці речовини можуть викликати гостре отруєння у людей і тварин, крім того, дослідження показують, що в лабораторних умовах штами F. Sporotrichiella при температурі +26…28 С здатні втричі швидше синтезувати й накопичувати мікотоксини.
   Доведено, що на формування видового складу і співвідношення видів суттєво впливають погодні умови, зокрема режим зволоження. Головну роль тут відіграють не всі опади за сезон, а лише ті, які випали в період цвітіння до дозрівання зерна, – саме вони визначають рівень розвитку і поширення хвороби. В посушливі роки важко діагностувати фузаріоз колоса, відтак, цього року його можна зустріти майже на всій території нашої області.
   Збудники зберігаються у ґрунті, на рослинних рештках і в рослинах, які зимують, у вигляді міцелію, хламідоспор і перитеціїв. Навесні первинне зараження спричиняють аскоспори або конідії, уражується надземна частина рослин. У весняно-літній період кількість генерацій залежить від погодних умов. Пізні заморозки і зворотні холоди сприяють розвитку захворювання, коливання температур протягом доби чи протягом кількох тижнів так само стимулюють утворення додаткової кількості конідій.
   Крім того, внаслідок внесення азотних добрив у стресових умовах збільшується спороношення збудника і зменшується здатність рослини опиратися вторгненню патогена.
Найпоширеніший шлях інфікування колосу пшениці фузаріозом – зараження його під час цвітіння через виступаючі пиляки. Згодом біля основи колоскових лусочок з’являються перші симптоми у вигляді бурих водянистих плям.
   Інфекція також може проникнути в колос із краплями дощу чи роси вже після піку цвітіння. У цьому разі розвиватиметься інший тип зараження, який призводить до накопичення мікотоксинів, але вже без видимих симптомів, на колосі й зерні. Це стосується найпоширенішого збудника цього вегетаційного періоду – Fusarium graminearum. Інші збудники можуть розвиватися й заражувати рослини протягом усього періоду вегетації та викликати, крім фузаріозу колосу, інші хвороби, як-от снігову плісняву, фузаріозну кореневу гниль (відмирання продуктивних стебел, пустоколосиця, щуплість зерна).
   За такої погоди й рясних дощів уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися ще й нальотом сапрофітних грибів Alternaria i Cladosporium, від чого вони стають чорними. Ураження колосу завжди спричиняє ураження зерна. На зерні захворювання має такі ознаки: білувата крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску і склоподібності, пухкий, крихкий ендосперм, зморшкуватість і плюсклість із вдавленою глибокою борозенкою, зернівка павутинового нальоту гриба в цій борозенці або зародкові, зародок нежиттєздатний, на зрізі темний. Раннє, найнебезпечніше зараження колосу у фазі цвітіння викликає утворення плюсклого неповноцінного зерна з низькою або втраченою життєздатністю. Таке зерно легко відвіюється під час сортування. При пізньому ураженні воно за величиною не відрізняється від здорового, однак його посівні якості знижуються, а у вологій камері через один-три дні на ньому з’являється наліт гриба. Під час зберігання хворого зерна на токах, у буртах чи зерносховищах, якщо його вологість сягає 18 % і більше, хвороба інтенсивно розвивається й поширюється, її грибниця склеює масу зерна у тверді грудки.
   Отже, хворе зерно найнебезпечніше, бо в ньому є інфекція, яка слугує джерелом ураження іншого насіння під час зберігання. У разі висівання насіння з прихованою інфекцією можлива загибель сходів або ослаблення рослин. Такі рослини чутливіші до ґрунтової й аерогенної інфекцій.
   Саме тому методи боротьби з фузаріозом, зокрема й фузаріозом колосу, мають бути нешаблонними і повинні враховувати всі біологічні особливості патогена.
   Загальне правило в боротьбі з фузаріозом колосу в Україні й інших європейських країнах – застосування фунгіцидів в період цвітіння.

Головний спеціаліст відділу прогнозування
фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків О.Бугрим

 

сайт зроблено в adgrafics