Навесні пожвавлюється реалізація садивного матеріалу (саджанців) багаторічних рослин на ринках роздрібними продавцями та спеціалізованими магазинами.

Але разом із посадковим матеріалом плодових та ягідних культур на свою ділянку можна занести небезпечного шкідника – буйволоподібну цикадку (горбатка-буйвол, цикадка-буйвол).

Буйволоподібна цикадка (Stictocephala bisonia) завезена з Північної Америки. В Європі відмічається з 1912 року, Молдавії - 1954 року, Закарпатті – 1963р. Зараз вона поширена по всій території Південної Європи, присутня на Близькому Сході та в Північній Африці. Протягом останніх двох десятиріч поширилася на всю територію України.

Небезпека цього шкідника полягає в його:

• маловідомості широкому колу садівників та городників;
• відсутності в літературі достатньої кількості достовірної інформації про шкідника, його біологічні особливості та розвиток в умовах України;
• прихованому способі життя личинок (так званих німф);
• специфічному життєвому циклі, який утруднює боротьбу з фітофагом;
• наслідки його шкідливої діяльності можуть проявлятися через рік або й більше після моменту безпосереднього нанесення шкоди, що утруднює визначення справжніх причин нездужання рослин;
• є переносником небезпечного мікоплазмового захворювання винограду.

Зимують у буйволоподібної цикадки яйця, які самиці частіше відкладають на однорічні пагони діаметром до 6-7 см більш ніж 40 видів дерев та кущів. Серед них - клен ясенелистий, терен, глід, волоський горіх, тополя, верба, в’яз (берест), шипшина, бузок. Із плодових полюбляє яблуню, грушу та персик, дещо менше – всі інші (слива, вишня, черешня, абрикос, айва, мушмула, малина, смородина, аґрус). Яйця білі або перламутрові, видовжені, розміром 1,5х0,4 мм. Самиці відкладають їх рядами по 2-14, найчастіше – по 6-7 в парні надрізи кори та деревини, схожі на округлі дужки, які роблять лезоподібним яйцекладом: на персику такі пошкодження призводять до інтенсивної камедетечі, а на яблуні – утворення виразок, що важко гояться.

В нанесені рани потрапляють збудники різноманітних інфекцій, порушується транспорт поживних речовин, що в наступні роки призводить до послаблення росту, зниження зимостійкості та продуктивності насаджень, а за сильного ураження – і загибелі окремих гілок або всієї рослини. Зрозуміло, що особливо небезпечні такі пошкодження для саджанців та молодих дерев усіх порід.

Навесні, за різними даними - з квітня (в разі теплої погоди) по червень, з яєць відроджуються сірі личинки – німфи, які схожі на маленьких «динозавриків». Вони зразу починають активно пересуватися, падають під дерева і живляться на різноманітних трав’янистих рослинах (осоти, молочаї, берізка польова, щириця, паслін, суріпиця та інші), в т.ч. на багатьох сільськогосподарських культурах (люцерна, конюшина, горох, морква, болгарський перець, пастернак, шпинат, картопля, помідори, баклажани). У зарубіжній літературі є відомості, що серед улюблених джерел їжі цикадки - біла акація, конюшина, в'яз (берест) та верба. Німфи живуть приховано, проходять за період свого розвитку 4 віки і наприкінці липня-на початку серпня окрилюються, перетворюючись на дорослу особину. 

Цікаво, що самці приваблюють самиць піснею, яка, на відміну від пісень інших видів цикадових, знаходиться поза межами звукового діапазону, який чутно людям. Дорослі самиці з серпня і до морозів, відкладають зимуючі яйця. Самиці можуть переносити незначні приморозки до -3…-5°С, але зиму в наших умовах не переживають. В процесі живлення дорослі комахи та й, імовірно, личинки старших віків наносять уколи в молоді зелені пагони поточного року та висмоктують з рани сік. При цьому комахи рухаються кругом пагона по колу, що призводить до некротизації епідермісу та кори і утворення кільцевидних перетяжок.

Такі пошкодження характерні для винограду (в т.ч. на гронах), солодкого перцю і призводять до обламування уражених пагонів. Отже, всім любителям садити саджанці при купівлі слід уважно оглядати їх. Для гарантії уникнення небезпеки занесення на свої ділянки буйволоподібної цикадки слід відмовитися від купівлі саджанців з ознаками наявності яйцекладок фітофага. Крім того, слід уважно оглянути всі висаджені раніше дерева і в разі виявлення таких ознак на однорічному прирості минулого року, максимально видалити пошкоджені пагони та обов’язково знищити (спалити). На персику слід видалити прояви камедетечі і для запобігання розвитку хвороб деревини провести негайне фарбування пошкоджених місць сумішшю акрилової фарби з 3%-им Топсіном М500, КС (діюча речовина тіофанат-метил 500 г/л).

Такий захід не буде зайвим і для інших порід. Рано навесні, до розпускання бруньок рясно обробити заселені дерева препаратом 30В за норми 40 л/га, або 0,4 л/20 л води. Цей захід може знищити якусь частину добре захищених корою яєць шкідника. В садах і на городах, де виявлено заселення буйволоподібною цикадкою, землю найкраще утримувати під паром кілька років, можна також висадити цибулю або часник.

Головний спеціаліст відділу прогнозування

фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків                            С.Пептюк