Мабуть, саме бджола є найбільш корисною у господарстві комахою нашої планети, адже завдяки їй люди з давнини мають можливість ласувати медом. Ще в давні часи люди навчилися спеціально розводити бджіл, а мед, отриманий з їх допомогою, протягом століть служив, як улюбленими солодкими ласощами, так і ліками, так і важливим інгредієнтом при створенні алкогольних напоїв, таких як медовуха, що користувалася великою популярністю ще у наших далеких предків у часи Київської Русі. Так що бджола з давнини є вірним другом людини і про неї наша сьогоднішня стаття.
По зоологічній класифікації бджола належить до сімейства жалючих, загону перетинчастокрилих, її найближчими родичами є оси і мурахи.
Забарвлення бджоли загальновідоме, вона складається з чорного фону з жовтими плямами. А от розмір бджоли в залежності від її виду і класу може мати від 3 до 45 мм.
Бджоли живуть у дуже широкому географічному ареалі, так що легше відповісти де бджоли не живуть, ніж де вони живуть. Отже, бджіл немає тільки в тих місцях, де немає ніяких квітучих рослин: жарких піщаних пустелях і холодних арктичних тундрах. У всіх інших місцях бджоли є.
Бджоли – колективні комахи, які живуть великими сім’ями – вуликами і мають сувору ієрархію та розподіл праці. Склад бджолиної сім’ї включає в себе: матку, трутня, робочу бджолу. У бджолиному суспільстві панує матріархат і саме на самках повністю лежить забезпечення життя вулика, в той час як самці, вони ж трутні, існують лише для продовження роду. Все господарське життя вулика лежить на робочих бджолах, самках бджоли, нездатних до статевого розмноження. Саме вони ретельно збирають нектар з квітів, захищають вулик у разі небезпеки, займаються його облаштуванням, переносять мед і т. д.
Тривалість життя бджоли безпосередньо залежить від її місця в бджолиному суспільстві, а також часу появи на світ. Скільки живе робоча бджола? Термін життя її не великий, і якщо вона народилася навесні або влітку, то зазвичай він складає в середньому всього лише місяць. Така коротка тривалість життя обумовлена важкою працею, яку веде робоча бджілка, добуваючи нектар. Якщо ж робочій бджолі пощастило народитися восени, то вона може прожити навіть пів року, так як їй потрібно пережити зимові холоди, щоб навесні бути відповідальною за збір меду і взяти участь у його накопиченні. Довше за всіх у бджолиному суспільстві живе матка бджола. Зазвичай середня тривалість життя матки становить 5-6 років, але для цього їй необхідно бути цінною самкою і регулярно давати новий приплід.
Бджоли харчуються квітковим пилком і нектаром. Через спеціальний хоботок нектар надходить в зоб, де переробляється в мед. Збираючи пилок і нектар, бджоли здійснюють дуже важливу і корисну функцію по запиленню квіток. У пошуках їжі бджоли можуть пролітати до 10 км за день.
Є у бджіл і свої вороги, зазвичай це інші комахи, у тому числі їх найближчі родичі оси і мурахи, а також шершні. Поїданням бджіл промишляють і деякі птахи.
Зоологами нарахована 21 тисяча видів бджіл. Також сімейство бджіл включає в себе близько 520 родів, найважливішими з яких є галактиди, мелвтидт, бджоли справжні, мегахвліди. Природне розмноження бджіл здійснюється шляхом відкладання яєць маткою, причому яйця вона може відкладати як після запліднення трутнем, так і без такого, з тією різницею, що з незапліднених яєць з’являються трутні, а з запліднених – повноцінні особини. Шлях від яйця до повноцінної бджоли проходить через кілька стадій: спершу яйце перетворюється на личинку, потім в предлялечку і лялечку, з якої вже формується доросла бджола. Коли бджолина сім’я досягає великого розміру, відбувається її поділ – роїння. Частина бджіл залишається на старому місці зі старою маткою, а частина з новою маткою відправляється будувати й облаштовувати новий вулик.
Бджоли, крім всього іншого, мають велику користь в медицині, навіть їх отрута в невеликих дозах корисна при таких хворобах як радикуліт, артрит, защемлення нервів.
Утримання бджіл в домашніх умовах вимагає не малої підготовки і знань, ця тема настільки широка, що про неї можна написати не одне дослідження. Якщо коротко, то важливо вибрати правильне місце для бджолиних вуликів, щоб поблизу обов’язково знаходилися квітучі рослини.
З бджолами пов’язано безліч міфів і легенд, наприклад, за віруваннями давніх єгиптян, душа померлого покидала людину у вигляді бджоли. Ще первісні люди помітили, що бджолині гнізда являють собою цінну здобич, і як наслідок полювали за ними. Але справа ця була небезпечною і важкою, так як бджоли могли закусати невдалого добувача меду до смерті.
У стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти перегородки в бджолині вулики, і з їх допомогою забирати надлишкові запаси меду. А початок «науковому бджільництву» поклав великий філософ і вчений античності Аристотель.
Відомий давньогрецький лікар Гіппократ написав цілий науковий трактат про користь меду для здоров’я людини, і за легендою, на могилі знаменитого лікаря поселився рій бджіл, який виготовляв особливий цілющий мед, що допомагав від багатьох хвороб.
З метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур необхідно вжити заходи щодо дотримання у повній мірі вимог статей 30, 37-40 Закону України «Про бджільництво».
Так згідно частини 2 статті 37 Закону фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за дві доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Окрім цього, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:
- отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветеринарній лабораторії, для чого необхідно здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань бджіл;
- поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (наказ Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000р. № 184/82);
- отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;
- при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку. Тому, в разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то пасічнику негайно слід починати процедуру по збиранню доказів для майбутнього судового розгляду. Необхідно терміново звернутись до сільського, селищного чи міського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та поля, обробленого отрутохімікатами, відбирання зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають увійти: ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При не можливості участі в обстеженні пасіки усіх названих вище спеціалістів, комісія є легітимною при наявності в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради.
Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки відбору бджіл із складанням відповідного акта. Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії.
Зразки відбору бджіл та зразки рослин (за поданням ветеринарного лікаря) потрібно надіслати до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи. Термін доставки проб не повинен перевищувати одну добу.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону. Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь, а саме: Закону України «Про бджільництво», Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. № 9.
Головний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Гніздовська А.Ю.
та головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів на кордоні Буджерак В.В.