Протягом року кожен з нетерпінням очікує на відпустку, покладаючи на цей період великі надії. Щоб провести відпустку з користю, покращити здоров’я, слід заздалегідь попіклуватись про  його безпеку. Всі фізичні особи, що виїжджають за межі України в країни з ендемічними вогнищами особливо небезпечних екзотичних інфекційних захворювань, повинні володіти інформацією про епідемічну ситуацію в країні в’їзду.

Проведення профілактичних заходів (прийом протималярійних препаратів, проведення щеплень, дотримання правил особистої гігієни тощо) є запорукою Вашого безпечного відпочинку в „екзотичних” країнах. Кожна держава має свої вимоги до осіб, що в’їжджають на її територію, стосовно попередження завозу та розповсюдження інфекційних та паразитарних захворювань. Більш детально ознайомитись з вимогами щодо в’їзду можна в посольствах цих країн, у лікаря, який оформляє довідки про стан здоров’я перед виїздом за кордон, у туристичних агентствах. Крім того, організації, які відправляють туристів та співробітників до ендемічних країн, повинні інформувати про епідемічну ситуацію в країні в’їзду, можливий ризик зараження інфекційними захворюваннями та заходи профілактики.

Одним із самих ефективних заходів, що попереджає захворювання у людей, які виїжджають в країни з високою ендемічністю інфекційних захворювань, є імунізація. Тому усім подорожуючим рекомендується перед виїздом зробити щеплення проти тих хвороб, котрі найбільш часто зустрічаються в країні в’їзду. Серед низки небезпечних інфекційних захворювань Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ) особливу увагу мандрівників звертає на жовту лихоманку і малярію. Жовта лихоманка – це інфекційне захворювання вірусної етіології. Хвороба поширена в спекотних країнах Південної і Центральної Америки та Африки. Резервуаром і джерелом вірусу жовтої лихоманки, головним чином, є мавпи та людина. Вірус передається комарами. Мандрівники знаходяться під ризиком зараження в усіх зонах, небезпечних з жовтої гарячки.

Турист повинен зробити щеплення не пізніше ніж за місяць до від'їзду, одержати міжнародний сертифікат про вакцинацію і висновок лікаря про відсутність протипоказів для поїздки. Імунітет після введення вакцини виробляється через 10 днів і триває протягом 10 років. Без цього щеплення Вас знімуть з рейсу на підставі медико-санітарних правил і як туриста-порушника можуть помістити в ізолятор на Інкубаційний період. Щеплення проти жовтої гарячки проводяться з 9-ти місячного віку при відсутності протипоказань.

Не менш небезпечною для туристів є малярія, яка зустрічається більш ніж в 100 країнах світу. За рекомендаціями ВООЗ, протималярійні препарати з метою особистої профілактики слід приймати за один тиждень до виїзду, протягом всього терміну перебування на ендемічній території та 4 тижні після повернення (один раз на тиждень). Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. Можна звернутись до дільничного лікаря, лікаря – інфекціоніста лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання, кабінетів щеплень. На ендемічних територіях слід уникати укусів комах, комарів, кліщів, користуючись для цього репелентами (речовинами, що відлякують комах), наносячи їх на відкриті ділянки тіла і на одяг.

 Всі країни жаркого клімату об’єднує загальна особливість—недостатня забезпеченість доброякісною водою, що використовується для пиття, господарсько-побутових і рекреаційних цілей. У той же час, загальновідомо, що вода являється одним із найбільш частих факторів масового розповсюдження інфекційних захворювань. А саме, вода може містити збудників таких інфекцій, як черевний тиф, паратифи, гепатити, холера, лямбліоз, дизентерія, лептоспіроз та інших бактеріальних і вірусних інфекцій, гельмінтозів.

За даними ВООЗ, від 20 до 50 % європейців, що відвідали країни тропічного клімату, перехворіли різноманітними діарейними інфекціями. Ситуація ускладнюється тим, що до теперішнього часу ні в одній із держав світової спільноти не отримані багатоцільові вакцини, що здатні забезпечити ефективний захист організму людини від збудників цих захворювань. Більш того, моновакцини, що випускаються в різних країнах (типу холерної), також не здатні забезпечити стійкий довготривалий і 100% імунітет у вакцинованих.

 Деякі подорожуючі в пошуках екзотичних вражень піддають себе різноманітним туземним маніпуляціям, що пов’язані з пошкодженням шкірних покривів (наприклад, проколювання вух, носа, татуювання). Тому вони повинні бути ознайомлені з тим, що нестерильний хірургічний, стоматологічний і любий другий інструментарій, що використовується для проколювання шкірних покривів, може cлугувати фактором передачі таких інфекцій як ВІЛ, гепатитів С та В і інш.

У всіх випадках кожен подорожуючий повинен усвідомлювати, що вдале завершення подорожі і збереження його здоров’я повністю залежить від того, наскільки чітко він буде виконувати рекомендації щодо профілактики інфекційних захворювань.