Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

   Наприкінці зимового періоду актуальним питанням для значної частини сільгосптоваровиробників є оцінка фітосанітарного стану посівів озимого ріпаку. Обстеження посівів, дозволяє заздалегідь визначити заходи по догляду у весняний період.
   Останніми роками в Україні масово поширюються шкідники прихованохоботники, якщо їх не контролювати інсектицидними обробками, то можна недоотримати 50% урожаю ріпаку. Прихованохоботників є декілька видів, які шкодять у різні вегетаційні періоди.

   Одним з перших шкідників, що з'являються навесні на посівах озимого ріпаку є великий ріпаковий прихованохоботник та капустяний стебловий прихованохоботник. Весняний захист ріпаку починається із боротьби з великим ріпаковим прихованохоботником. Серед усіх шкідників ріпаку він найшвидше покидає місця перезимівлі, а при денній температурі +5…+9℃ заселяє посіви культури(ЕПШ становить 3-4 шкідника за добу у приманці).
   Великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi) - найбільш шкодочинний серед прихованохоботників.

hobotonos

Пошкодження великим ріпаковим прихованохоботником

   Личинки шкідника прогризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування вздовж стебла і його зигзагоподібне вигинання у вигляді літери S, як видно на фото справа.
   Пошкоджений пагін хворобливо потовщується, стає сплющеним або розтріскується, ріпак нерівномірно цвіте і достигає. У місцях пошкодження проникає патогенна інфекція, викликаючи ураження хворобами: фомоз, склеротиніоз, біла гниль, сіра гниль. Тому важливо вчасно проводити обробку посівам (до початку яйцекладки) навесні при появі великого ріпакового прихованохоботника за температури вище +6°С, ще до появи квіткоїда. Увага! Відчуваючи загрозу, жук спадає із рослини ріпаку, завмирає, тому його важко знайти на посівах.
   Ріпаковий насінний прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis)
   Пошкоджують жуки та личинки. Пробуджуються навесні за температури +7-8°С, розвивається за температури понад +13-15°С і заселяє ріпаки, починаючи з країв поля.
   На посівах ріпаку з’являється в основному на початку цвітіння, найпізніше серед прихованохоботників. Харчуються спочатку бутонами, потім стручками. Шкідник може пошкодити 60-70% стручків, що призведе до втрати 30% врожаю. У травні на початку червня самка відкладає яйця у молоді стручки. Через 10-12 днів відроджуються личинки.

   Кожна личинка з’їдає 3-7 насінин. Личинка виїдає у стручку отвори розміром 0,8 см. Через ці отвори відкладають яйця самки капустяного стручкового комарика (галиці). Ця « парочка» (капустяний стручковий прихованохоботник + капустяний стручковий комарик) може спричинити зниження врожайності на 5-10 ц/га, а то й удвічі.
   Оптимальним терміном боротьби з капустяним стручковим прихованохоботником є фаза опадання пелюсток з квіток ріпаку і початок формування стручків.

   Має велике значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакових шкідників на початку і в період цвітіння озимого ріпаку. Саме в цей період триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити надзвичайно обережно, лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію. Тобто віднаджує бджіл від обробленої препаратом території на 10-12 год., до повного зниження небезпечного рівня токсичності для комах. Своєчасне і якісне виконання цих заходів істотно обмежує поширення і розвиток захворювань, зводить до мінімуму використання на ріпаку хімічних засобів захисту, знижує собівартість отриманої продукції, оздоровлює довкілля.

Головний спеціаліст
відділу карантину рослин
Головного управління Держпродспоживслужби
в Хмельницькій області К. І.Заєць

сайт зроблено в adgrafics