Повитиця польова - злісний бур,ян – паразит, який засмічує посіви багаторічних, однорічних трав, городні культури, сади та виноградники. Суцільна маса повитиці у вигляді густого войлоку тонких стебел спричиняє повне відмирання культурних рослин і втрату врожаю, особливо уражує посіви люцерни, моркви, картоплі, томатів, петрушки, цибулі.
Уражені повитицею рослини неможливо врятувати, тому вони підлягають знищенню. На повитиці проходить розвиток довгоносиків, попелиць, які переносять такі віруси як мозаїка буряків, томатів, жовтуха айстр. Цей бур,ян отруйний для худоби через вміст алкалоїдів, особливо для коней і може викликати важкі хронічні захворювання до летальних випадків. Перебуваючи в грунті насіння повитиці зберігає схожість до десяти років і не гине при проходженні через шлунково-кишковий тракт тварин. Заходи боротьби з повитицею в основному профілактичні, це насамперед передпосівна обробка насіння. Очистити посівний матеріал від бур’яна можна феромонним порошком.
При придбанні такого насіння люцерни в магазині на долоні залишається характерний темний слід від порошку, що свідчить про обробку. Грунт є основним джерелом зараження рослин повитицею, тому глибока оранка чи стимулювання проростання насіння повитиці із подальшим знищенням сходів і тут же на цій ділянці висаджування пшениці або вівса – культур, на яких повитиця не може паразитувати – є дієвим методом у боротьбі із зеленим паразитом. У місцях найбільшої концентрації бур,яну – необхідно скосити всі рослини до цвітіння повитиці та підсохле спалити. Бур,ян- паразит не пристосований до самостійного росту, без господаря – культурної рослини може загинути сам. Гербіциди ефективні тільки на молодих перезволожених ( після дощу ) рослинах повитиці (до появи квіток) .
Слід використовувати гербіциди тільки згідно з ,, Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні ,, з дотриманням техніки безпеки.
Головний спеціаліст відділу прогнозування,
фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків В.Трофімова