Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

Додаток до листа банер

Scrbanhot 1

 

На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття.  На жаль, не зважаючи на заборони, щороку на полях спалюють солому після збирання врожаю, і мало хто переймається тим, що спалювання може призвести до пожежі на сусідніх полях та знищити урожай. Слід зауважити ще те, що вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові будинки та спричинити загибель людей.

     Ще не так давно ця рослина популяризувалась як високоврожайна кормова культура. Сьогодні ж, втративши свою кормову і господарську цінність активно мігрує Хмельниччиною: захоплює узбіччя автомобільних та залізничних шляхів, польових доріг, лісів, необроблювані угіддя, покинуті сади, смітники та береги водойм, інтенсивно поширюючись вітром та водою. Заселяючи нові площі, пригнічує природну рослинність, затіняє, висушує та виснажує грунт, чим порушує нормальне функціонування місцевих екосистем.

Амброзія полинолиста – злісний карантинний бур’ян, який завдає значної шкоди сільському господарству. Розвиваючи потужну кореневу систему та велику надземну вегетативну масу, швидко заселяє сільськогосподарські угіддя та пустирі, витісняючи місцеві види рослин. Крім того, вона містить речовини, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні її коровами

   Спеціалісти ГУ Держпродспоживслужби Хмельницької області, з метою виявлення і моніторингу різних видів комах-шкідників, як карантинних, так і аборигенних - поширених на теренах Хмельниччини, розпочали обстеження сільськогосподарських посівів, садових, паркових та лісових насаджень, складських приміщень за допомогою феромонних пасток, що дасть змогу отримати інформацію про наявність шкідників на певній території, визначати їх чисельність, динаміку розвитку, а на підставі отриманих при цьому даних, планувати відповідні запобіжні заходи.

   Зернові колосові культури уражуються багатьма хворобами, переважно паразитарної природи. Їх збудниками є гриби, бактерії, віруси, мікоплазми, нематоди. Недобір врожаю зернових колосових від комплексу хвороб становить в середньому 12-18%, а в роки епіфітотій – 25-50% і більше.

   Назва якась така дивна – чортополохівка. Хто там ще кілька років назад міг знати щось про чортополохівку? Цей шкідник-емігрант ще колись їв тільки бур’яни, а тепер вже перекочувався на городину,    пошкоджує сою, соняшник, коноплю, бавовник, буряк, зернобобові, баштанні та інші культури, з бур’янів кропиву, осот, будяк, чортополох, татарник.

   Весна з чималими коливаннями температур у вегетаційний період, з такою кількістю вологи, якої вистачило б, мабуть, на два, а в окремих регіонах і на три роки. Нині перед хліборобами стоїть кілька питань: чи дозволять погодні умови зібрати урожай без великих втрат кількості і якості; яка наразі якість зерна, котре ще стоїть на колосі в полі; якої якості насіннєвий матеріал ми отримаємо.

   Весна-2019 в розпалі: непроста, зі штормовими попередженнями, коливаннями температур, дощами, місцями з приморозками. Проте селяни та дачники самовіддано проводять всі необхідні заходи догляду за своїми ділянками. Останнім часом багато людей задає фітосанітарним спеціалістам одне і те ж питання: чому після масового цвітіння абрикосів раптово засох цвіт?

   Щоб зібрати якісний урожай овочів потрібно заздалегідь подбати не лише про насіння та добрива для рослин, а й провести профілактичні роботи, щоб попередити появу шкідників. Якщо з іншими комахами можна легко впоратися за допомогою інсектицидних або акарицидних препаратів, то, борючись із дротяником, доведеться докласти зусиль.

   Не такий уже і новий клопіт для подільських аграрників – неперебірливий шкідник з кумедною назвою Оленка волохата успішно закінчив міграцію з Буковинських садів та почав наносити шкоду сільгоспкультурам і на теренах Хмельниччини. Першими за порадою до спеціалістів стали звертатись господарі з наближених до Дністра районів – Новоушицького та Кам’янець-Подільського, де волохата нахаба пошкоджує плодові дерева, квіти, озимий ріпак тощо: що це за напасть і як вберегти від неї урожай?

сайт зроблено в adgrafics