Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

Зернові, зернобобові культури

         Хлібні клопи (клоп черепашка, мавський, гостроголовий), яких збереглося після перезимівлі 90-95 % в доброму стані, дещо мляво із-за погодніх умов перелітають  на посіви озимої пшениці, а надалі заселятимуть яру пшениці та ячмінь. Міграція відбувається за температури 18-19ºС та вище.

Шкідники спочатку зосереджуються на зріджених полях, які добре прогріті.  У посівах за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рушення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.  Після посиленого харчування клітинним соком рослин та парування розпочнеться відкладання яєць,  яких буває від 14-28, 180 і більше на одну самку, що пов’язано з погодніми умовами, якістю корму і біотичним потенціалом клопів. Заселення клопом-черепашкою прогнозується осередкове.

         Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз/кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають актарою в.г. 0,1-0,14 кг/га або к.с. 0.15 л/га,     данадимом стабільним  к.е. 1.5 л/га, децисом профі в.г.,0,04 кг/га, Бі-58 новий к.е., 1,5 л/га,каратє зеоном, мк.с., 0,15 л/га чи аналогами зазначених препаратів. Ці  інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

         Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведська та гессенська, що мають місце  на 5-15 % площ  зернових колосових культур, продовжують заселяти і пошкоджуватимуть  посіви ярих культур де розвиватиметься весняне покоління. Ці мухи дуже небезпечні для ярих пшениці, зокрема  м’якої, та ячменю, а шведська  для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю.

         Хлібні блішки повсюди заселятимуть всі  зернові культури. Посівам ярини можуть завдавати відчутної шкоди, передусів, у разі засушливої жаркої погоди у травні , де можлива їх надпорогова чисельність Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

         Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі на ярих посівах. З утворенням вогнищ підвищення чисельності і шкідливості, особливо у посівах ярого ячменю і пшениці захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника.

         Хлібна жужелиця, 95%  личинок збереглося після перезимівлі протягом травня продовжують живлення.  Після заляльковування, через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю.

         Злакові попелиці ( звичайна, велика  ін.)  та пшеничний тріпс повсюди в озимині й ярині  розвиватимуться  за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Посіви зернових заселятиме пшеничний трипс. Шкодочинність злакових попелиць та трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є перенощиками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди  повсюди розвиватимуться цикадки, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст.

         Наприкінці травня за сприятливих умов (посушливої жаркої погоди) ймовірний вихід та живлення зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун) , де середня чисельність личинок після перезимівлі становить 0,2- 1 екз.кв.м.

    Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м. Посіви обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами: актара  к.е 0.15 л/га, карате зеон к.е 0.2 л/га, нурел Д к.е 0.75-1.0 л/га, каратель EС к.е. 0,2 л/га, рубін,к.е. 0,15-0,2 л/га, ф’юрі,в.е 0,07-0,1 л/га та інші.

         Борошниста роса, септоріоз, бура листова іржа, кореневі гнилі інші хвороби зернових культур, які  у квітні охопили 15-30  , максимально 46 % площ, 2,5 максимально 6 % рослин озимини і повсюди розвиватимуться в разі випадання дощів та відповідно температурного режиму, передусім в загущених посівах.  На посівах ярих культур розвиватиметься гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз інші плямистості.

         Під час цвітіння  за оптимальної температури 20-25  С і відносної вологості повітря ( на пшениці 60-85 %, ячмені- 50-100 і вівса -35-40 % ) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти  добре розвинутих, загущених посівів зернових культур.   За підвищенної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, сокрема фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, інші.

    Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (  поява прапорцевого листка) початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують абакусом, мк.е, 1,25-175 л/га, альто супер к.е 0.4-0.5 л/га,  імпактом 25 SC, к.с., 0,5 л/га, тілтом 250 ЕС к.е. 0.5 л/га, та аналогами.  Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб ( 1 % інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5 % септоріозу листя та піреноспорозу ) за сприятливих для розвитку  хвороб погодніх умов і тривалих рос.

    Під  час  галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики, пізніше посівам сої. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху: горохова попелиця, зерноїд, трипс, комарик інші. Дощова погода за tº 24-28 ºC у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей в рослинах гороху.

    Сходи гороху за наявності бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків на кв.м.) обробляють  інсектицидом блискавка, к.е.0,15-0,16 л/га.  В період бутонізації – початок цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз на 10 п.с.) трипса ( 2 екз. на ківтку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м.),  горохового комарика посіви обробляють інсектицидами: актара в.г. 0.1 кг/га, карате  зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. ( крім зеленого горошку ), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га,    фастак.к.е., 0,15-0,25 л/га інші, а також дозволені для застосуваня  в посівах на зелений горошок   фюрі в.е. 0.07-0.1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскуються  рексом Т, к.е., 0,5-1 л/га.

    Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів, коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно-вологої погоди сім'ядолями та першою парою справжніх листків шкодочинність буде від бульбочкових довгоносиків, клопів, попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26ºС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, алтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, грунтові і повітряні посухи у післясходовий період  прискорить ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім'ядольного бактеріозу.

         У фазі 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м.), люцернового клопа (2-5 екз/рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують  БІ-58 новим к.е. 0.5-1 л/га.На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання  поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорпозом, церкоспорозом , з насінневих посівів видаляють.

         У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

  За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури.

          За жаркої, сонячної погоди відбуватиметься  заселення сходів цукрових буряків  сірим   буряковим довгоносиком, буряковими  блішками, подекуди  крихітки.

          Молоді рослини за теплої погоди заселятиме бурякова листова попелиця. Помірний температурний режим сприятиме розвитку личинок  мінуючих мух, щитоносок.

         На запливаючих, ущільнених грунтах де наявна нестача  макро і мікроелементів живлення, без належного агротехнічного догляду сходи буряків, насамперед непротруєні уражуватимуться коренеїдом.

         Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно проводити обстеження, а за потреби своєчасно проводити хімічний захист.

         Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують грунтову кірку, яйця й личинки довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур’янів.

         У разі надпорогової чисельності сірого бурякового довгоносика 0,2 – 0,5, блішок 3 – 7, щитоносок 0,7 – 1,2 екз/м2., крихітки 1,5 – 2,5 екз/дм2 грунту посіви обприскують актарою, в.г., 0,08 кг/га,  актеллік,к.е., 1-2 л/га,      нурел Д, к.е., 0,8 л/га та інші.

         На початку заселення листовою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами ( 30% заселених рослин і 3 – 5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле золоном, к.е., 1 л/га, БІ- 58 новим, к.е., 0,5 – 1 л/га.

         Сходи ярого ріпаку заселятимуть і шкодитимуть хрестоцвітні блішки, пізніше молоді рослини заселятимуть личинки ріпакового пильщика, листоїдів, прихованохоботників, клопів, попелиці.

         Дощова прохолодна погода сприятиме ураженню рослин пероноспорозом, фомозом, антракнозом іншими.

         В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стеблах стебловий прихованохоботник, а також вищезазначенні шкідники, що наприкінці бутонізації вимагатиме обов’зкового проведення захисних заходів через обробку посівів вантексом м.к.с., 0,04 – 0,06 л/га, карате зеоном м.к.с.,  0,1 – 0,15 л/га,

         Посіви ярого ріпаку проти хрестоцвітних блішок ( понад 3 – 5 екз/м2 ) обробляють фурором, к.е., 0,1-0,15 л/га, фюрі, в.е., 0,1 л/га  і іншими дозволеними інсектицидами. Поширення в посівах ріпаків фомоз, пероноспороз, борошнистої роси, альтернаріозу проводять обробки альєтом з.п., 1,2 – 1,8 кг/га, ридоміл Голдом МЦ,  в.г., 2,5 кг/га, містиком, м.е. 1 л/га тощо.  Проти пильщика, прихованохоботників, листоїдів, клопів ефективні деціс профі в.г., 0,07 л/га,  ф'юрі в.с.,0,1 л/га і інші.

          На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть грунтові шкідники- дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів також можливі пошкодження рослин довгоносиками. За надпорогової чисельності фітофагів ( понад 2 екз.на кв.м. ) проти яких ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдгих препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодніх умов, грунтової і насінневої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. Оздоровлюють посіви амістар Екстра, к.е. 0,75-1 л/га., дерозалом, к.с. 1,5 л/га.   У насіннєвих посівах молоді рослини уражені пероноспорозом видаляють і знищують.

         Молоді листки та пагони хмелю заселятимуть і пошкоджуватимуть люцерновий довгоносик, хмельова попелиця, листогризучі совки. За достатньої вологості грунту коріння, переважно в занедбаних плантаціях, пошкоджуватимуть личинки хрущів, коваликів, підгризаючих совок. Молоді листя заселятиме хмелива попелиця, павутиний кліщ. Несправжня борошниста роса проявлятиметься за теплої вологої погоди.

         У плантаціях проводять міжрядні рихлення. Для захисту кореневищ від грунтових шкідників вносять аміачну воду 400 – 800 л/га. Проти жуків люцернового довгоносика (ЕПШ 1 – 2 і 5 – 7 екз/кущ) застосовують актару в.г., 0,1 – 0,14 кг/га, дурсбан к.е., 3 л/га, тощо.  Проти гусениці І – ІІ віків листогризучих совок ефективні Бі – 58 новий к.е., 1,5 – 6 л/га, данадим  стабільним к.е.. 4 – 6 л/га.

Картопля та овочеві культури.

         Колорадський жук. Взимку загинуло 5 % жуків здебільшого від хвороб. Навесні  на картоплянищах нараховувалось 1-3 екз/м2. У травні жуки продовжують виходитити з грунту і заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Масовий вихід жуків з місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар грунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t 17 – 24 0С, відносна вологість повітря 60 – 75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в кінці місяця виплоджуватимуться личинки та пошкоджуватимуть картоплю та інші пасльонові культури.

         Ранні сходи картоплі захищають в разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проводять за масової появи І – ІІ віків і чисельності 10 – 20 екз. на кожній з 8 – 10 % заселених рослин. Застосовують актару в.г., 0,06 – 0,08 кг/га,  конфідор максі в.р.к., 0,2 – 0,25 л/га, кораген ,к.с., 0,05-0,06 л/га, інші.

         Повсюди капусту, редиску та інші хрестоцвітні культури заселятимуть хрестоцвітні блішки шкодочинність яких зростатиме. Раннім сортам капусти шкодитимуть личинки капустяної (весняної) мухи. Осередково розвиватимуться хрестоцвітні клопи, прихованохоботник, бариди, скрізь гусениці І покоління біланів, капустяної молі.

         В разі заселення 10% рослин капусти по 3 – 5 жуків хрестоцвітних блішок або 6 – 10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів   каратє зеоном мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо. к.с., 0,08 л/га.

Плодові насадження.

         В плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і шкодити листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка, якими вже пошкоджено 5 % бруньок, бутонів за чисельності 6-12 жуків на дерево. Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця,  пізніше через 7 – 12 днів з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть в бутонах дирки і виходитимуть на зовні.

         В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблунь заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжують живлення гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. В незахищених садах, лісопаркових насадженнях, гусениці кільчатого та непарного шовкопрядів об’їдатимуть листки, квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники ( кліщі, попелиці, медяниці, щитівки, несправжні щитівки).

         Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми активних температур ( вище 10 0С) 90 – 110 0С, масовий літ за 150 – 170 0С. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів та вітру і температури повітря 16 0С у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16 0С, активізуються плодові пильщики які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’зі.

         В зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якої створюватимуться за температури 18 – 25 0С, значному насиченні повітря вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (12 – 16 0С), дощова погода, тумани в період цвітіння, масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика. У зерняткових насадженнях за температури 18 – 20 0С розвиватиметься парша.

         Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують енвідором 240 SC  к.с. 0,4-0,6 л/га, енжіо 247 SCк.с. 0,18  л/га, золоном к.е., 3 л/га, біммером, к.е.,0,8-2 л/га чи конфідором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням  проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, в.г.., 0,15 кг/га, скору, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г.,2-2,5 кг/га. Через 10 – 12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами дотримуючись чергування препаратів.

         Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової і інших обприскують топсином М з.п., 1 кг/га, хорусом в.г., 0,2 – 0,3 кг/га, фіталом в.р.к., 2 л/га, деланом в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі   конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, , варанту в. р. к., 0,25 л/га,  на черешні та вишні золону,к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис ф-Люкс, к.е., 0,5 л/га або карате зеон,мк.с., 0,3 л/га. Через 10 днів після попереднього на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном  к.е., 0,8 – 2,8 л/га, на сливі  ратибором в.р.к., 0,25 л/га з додаванням хорусу в.г., 0,2 – 0,3 кг/га або топсином М з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

         У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього сортів достигання проти мух, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном к.е., 2,8 л/га,  актеліком к.е., 0,8 – 1,2 л/га з додаванням топсину М з.п., 1 кг/га або фіталу в.р.к., 2 л/га.

Багатоїдні шкідники.

         Стебловий кукурудзяний метелик. Існуюча чисельність фітофага ( 10– 15%  заселених рослинних рештках з 1 гусеницею на рештку) достатня для розвитку і шкодочинності, за умов помірно теплого з високою вологістю повітря влітку. У травні  за температури  понад 15-16о С гусениці заляльковуватимуться.

         Гусениці озимої та окличної совок, яких взимку загинуло 5 % в посівах озимих культур збереглися за чисельністю 0,8-2 екз. кв.м..В травні заляльковуються, з середини місяця  можливий літ метеликів і відкладання яєць. Повсюди відбувається літ метеликів І покоління капустяної, городньої та іншої совок.

         У більшості районів області личинки хрущів, чорнишів, коваликів яких  взимку загинуло 5 % за чисельності 1,2 – 3 екз/м2, осередково шкодитимуть посівам озимих, ярих зернових, сходам буряків, соняшнику, овочевим та іншим культурам.

     У другій половині травня за температури повітря 18-20 С повсюдно літатимуть метелики першого покоління листогризучих совок- капустяної, гамма, С-чорне та інші. Випуск на поля совочної форми трихограми на початку та під час масового відкладання метеликами яєць значно обмежує чисельність та шкідливість совок.

         Ефективно регулюють чисельність грунтових шкідників у просапних культурах міжрядним обробітком грунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідника (яйця, личинка). Захист сходів просапних культур від грунтових шкідників стримує токсикація насіння культур  круїзером та іншими. Для захисту овочевих культур корені рослин перед висадкою розсади у відкритий грунт змочують у суспензії актари в.г., 1,5 л/води на 250 рослин при температурі 18 – 23 0С та експозиції 1,5 – 2 години.

        Зернові, зернобобові культури

         Хлібні клопи (клоп черепашка, мавський, гостроголовий), яких збереглося після перезимівлі 90-95 % в доброму стані, дещо мляво із-за погодніх умов перелітають на посіви озимої пшениці, а надалі заселятимуть яру пшениці та ячмінь. Міграція відбувається за температури 18-19ºС та вище. Шкідники спочатку зосереджуються на зріджених полях, які добре прогріті. У посівах за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рушення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів. Після посиленого харчування клітинним соком рослин та парування розпочнеться відкладання яєць, яких буває від 14-28, 180 і більше на одну самку, що пов’язано з погодніми умовами, якістю корму і біотичним потенціалом клопів. Заселення клопом-черепашкою прогнозується осередкове.

         Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз/кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають актарою в.г. 0,1-0,14 кг/га або к.с. 0.15 л/га,     данадимом стабільним к.е. 1.5 л/га, децисом профі в.г.,0,04 кг/га, Бі-58 новий к.е., 1,5 л/га,каратє зеоном, мк.с., 0,15 л/га чи аналогами зазначених препаратів. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

         Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведська та гессенська, що мають місце на 5-15 % площ зернових колосових культур, продовжують заселяти і пошкоджуватимуть посіви ярих культур де розвиватиметься весняне покоління. Ці мухи дуже небезпечні для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведська для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю.

         Хлібні блішки повсюди заселятимуть всі зернові культури. Посівам ярини можуть завдавати відчутної шкоди, передусів, у разі засушливої жаркої погоди у травні , де можлива їх надпорогова чисельність Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

         Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі на ярих посівах. З утворенням вогнищ підвищення чисельності і шкідливості, особливо у посівах ярого ячменю і пшениці захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника.

         Хлібна жужелиця, 95% личинок збереглося після перезимівлі протягом травня продовжують живлення. Після заляльковування, через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю.

         Злакові попелиці ( звичайна, велика ін.) та пшеничний тріпс повсюди в озимині й ярині розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Посіви зернових заселятиме пшеничний трипс. Шкодочинність злакових попелиць та трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є перенощиками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст.

         Наприкінці травня за сприятливих умов (посушливої жаркої погоди) ймовірний вихід та живлення зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун) , де середня чисельність личинок після перезимівлі становить 0,2- 1 екз.кв.м.

   Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м. Посіви обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами: актара к.е 0.15 л/га, карате зеон к.е 0.2 л/га, нурел Д к.е 0.75-1.0 л/га, каратель EС к.е. 0,2 л/га, рубін,к.е. 0,15-0,2 л/га, ф’юрі,в.е 0,07-0,1 л/га та інші.

         Борошниста роса, септоріоз, бура листова іржа, кореневі гнилі інші хвороби зернових культур, які у квітні охопили 15-30 , максимально 46 % площ, 2,5 максимально 6 % рослин озимини і повсюди розвиватимуться в разі випадання дощів та відповідно температурного режиму, передусім в загущених посівах. На посівах ярих культур розвиватиметься гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз інші плямистості.

         Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25 С і відносної вологості повітря ( на пшениці 60-85 %, ячмені- 50-100 і вівса -35-40 % ) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених посівів зернових культур.   За підвищенної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, сокрема фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, інші.

   Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку ( поява прапорцевого листка) початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують абакусом, мк.е, 1,25-175 л/га, альто супер к.е 0.4-0.5 л/га, імпактом 25 SC, к.с., 0,5 л/га, тілтом 250 ЕС к.е. 0.5 л/га, та аналогами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб ( 1 % інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5 % септоріозу листя та піреноспорозу ) за сприятливих для розвитку хвороб погодніх умов і тривалих рос.

   Під час галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики, пізніше посівам сої. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху: горохова попелиця, зерноїд, трипс, комарик інші. Дощова погода за tº 24-28 ºC у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей в рослинах гороху.

   Сходи гороху за наявності бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків на кв.м.) обробляють інсектицидом блискавка, к.е.0,15-0,16 л/га. В період бутонізації – початок цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз на 10 п.с.) трипса ( 2 екз. на ківтку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м.), горохового комарика посіви обробляють інсектицидами: актара в.г. 0.1 кг/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. ( крім зеленого горошку ), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га,    фастак.к.е., 0,15-0,25 л/га інші, а також дозволені для застосуваня в посівах на зелений горошок   фюрі в.е. 0.07-0.1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскуються рексом Т, к.е., 0,5-1 л/га.

   Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів, коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно-вологої погоди сім'ядолями та першою парою справжніх листків шкодочинність буде від бульбочкових довгоносиків, клопів, попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26ºС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, алтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, грунтові і повітряні посухи у післясходовий період прискорить ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім'ядольного бактеріозу.

         У фазі 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м.), люцернового клопа (2-5 екз/рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують БІ-58 новим к.е. 0.5-1 л/га.На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорпозом, церкоспорозом , з насінневих посівів видаляють.

         У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури.

         За жаркої, сонячної погоди відбуватиметься заселення сходів цукрових буряків сірим буряковим довгоносиком, буряковими блішками, подекуди крихітки.

         Молоді рослини за теплої погоди заселятиме бурякова листова попелиця. Помірний температурний режим сприятиме розвитку личинок мінуючих мух, щитоносок.

         На запливаючих, ущільнених грунтах де наявна нестача макро і мікроелементів живлення, без належного агротехнічного догляду сходи буряків, насамперед непротруєні уражуватимуться коренеїдом.

         Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно проводити обстеження, а за потреби своєчасно проводити хімічний захист.

         Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують грунтову кірку, яйця й личинки довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур’янів.

         У разі надпорогової чисельності сірого бурякового довгоносика 0,2 – 0,5, блішок 3 – 7, щитоносок 0,7 – 1,2 екз/м2., крихітки 1,5 – 2,5 екз/дм2 грунту посіви обприскують актарою, в.г., 0,08 кг/га, актеллік,к.е., 1-2 л/га,     нурел Д, к.е., 0,8 л/га та інші.

         На початку заселення листовою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами ( 30% заселених рослин і 3 – 5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле золоном, к.е., 1 л/га, БІ- 58 новим, к.е., 0,5 – 1 л/га.

         Сходи ярого ріпаку заселятимуть і шкодитимуть хрестоцвітні блішки, пізніше молоді рослини заселятимуть личинки ріпакового пильщика, листоїдів, прихованохоботників, клопів, попелиці.

         Дощова прохолодна погода сприятиме ураженню рослин пероноспорозом, фомозом, антракнозом іншими.

         В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стеблах стебловий прихованохоботник, а також вищезазначенні шкідники, що наприкінці бутонізації вимагатиме обов’зкового проведення захисних заходів через обробку посівів вантексом м.к.с., 0,04 – 0,06 л/га, карате зеоном м.к.с., 0,1 – 0,15 л/га,

         Посіви ярого ріпаку проти хрестоцвітних блішок ( понад 3 – 5 екз/м2 ) обробляють фурором, к.е., 0,1-0,15 л/га, фюрі, в.е., 0,1 л/га і іншими дозволеними інсектицидами. Поширення в посівах ріпаків фомоз, пероноспороз, борошнистої роси, альтернаріозу проводять обробки альєтом з.п., 1,2 – 1,8 кг/га, ридоміл Голдом МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, м.е. 1 л/га тощо. Проти пильщика, прихованохоботників, листоїдів, клопів ефективні деціс профі в.г., 0,07 л/га, ф'юрі в.с.,0,1 л/га і інші.

         На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть грунтові шкідники- дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів також можливі пошкодження рослин довгоносиками. За надпорогової чисельності фітофагів ( понад 2 екз.на кв.м. ) проти яких ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдгих препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодніх умов, грунтової і насінневої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. Оздоровлюють посіви амістар Екстра, к.е. 0,75-1 л/га., дерозалом, к.с. 1,5 л/га.   У насіннєвих посівах молоді рослини уражені пероноспорозом видаляють і знищують.

         Молоді листки та пагони хмелю заселятимуть і пошкоджуватимуть люцерновий довгоносик, хмельова попелиця, листогризучі совки. За достатньої вологості грунту коріння, переважно в занедбаних плантаціях, пошкоджуватимуть личинки хрущів, коваликів, підгризаючих совок. Молоді листя заселятиме хмелива попелиця, павутиний кліщ. Несправжня борошниста роса проявлятиметься за теплої вологої погоди.

         У плантаціях проводять міжрядні рихлення. Для захисту кореневищ від грунтових шкідників вносять аміачну воду 400 – 800 л/га. Проти жуків люцернового довгоносика (ЕПШ 1 – 2 і 5 – 7 екз/кущ) застосовують актару в.г., 0,1 – 0,14 кг/га, дурсбан к.е., 3 л/га, тощо. Проти гусениці І – ІІ віків листогризучих совок ефективні Бі – 58 новий к.е., 1,5 – 6 л/га, данадим стабільним к.е.. 4 – 6 л/га.

Картопля та овочеві культури.

         Колорадський жук. Взимку загинуло 5 % жуків здебільшого від хвороб. Навесні на картоплянищах нараховувалось 1-3 екз/м2. У травні жуки продовжують виходитити з грунту і заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Масовий вихід жуків з місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар грунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t 17 – 24 0С, відносна вологість повітря 60 – 75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в кінці місяця виплоджуватимуться личинки та пошкоджуватимуть картоплю та інші пасльонові культури.

         Ранні сходи картоплі захищають в разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проводять за масової появи І – ІІ віків і чисельності 10 – 20 екз. на кожній з 8 – 10 % заселених рослин. Застосовують актару в.г., 0,06 – 0,08 кг/га, конфідор максі в.р.к., 0,2 – 0,25 л/га, кораген ,к.с., 0,05-0,06 л/га, інші.

         Повсюди капусту, редиску та інші хрестоцвітні культури заселятимуть хрестоцвітні блішки шкодочинність яких зростатиме. Раннім сортам капусти шкодитимуть личинки капустяної (весняної) мухи. Осередково розвиватимуться хрестоцвітні клопи, прихованохоботник, бариди, скрізь гусениці І покоління біланів, капустяної молі.

         В разі заселення 10% рослин капусти по 3 – 5 жуків хрестоцвітних блішок або 6 – 10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів   каратє зеоном мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо. к.с., 0,08 л/га.

Плодові насадження.

         В плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і шкодити листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка, якими вже пошкоджено 5 % бруньок, бутонів за чисельності 6-12 жуків на дерево. Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, пізніше через 7 – 12 днів з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть в бутонах дирки і виходитимуть на зовні.

         В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблунь заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжують живлення гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. В незахищених садах, лісопаркових насадженнях, гусениці кільчатого та непарного шовкопрядів об’їдатимуть листки, квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники ( кліщі, попелиці, медяниці, щитівки, несправжні щитівки).

         Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми активних температур ( вище 10 0С) 90 – 110 0С, масовий літ за 150 – 170 0С. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів та вітру і температури повітря 16 0С у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16 0С, активізуються плодові пильщики які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’зі.

         В зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якої створюватимуться за температури 18 – 25 0С, значному насиченні повітря вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (12 – 16 0С), дощова погода, тумани в період цвітіння, масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика. У зерняткових насадженнях за температури 18 – 20 0С розвиватиметься парша.

         Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують енвідором 240 SCк.с. 0,4-0,6 л/га, енжіо 247 SCк.с. 0,18 л/га, золоном к.е., 3 л/га, біммером, к.е.,0,8-2 л/га чи конфідором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, в.г.., 0,15 кг/га, скору, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г.,2-2,5 кг/га. Через 10 – 12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами дотримуючись чергування препаратів.

         Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової і інших обприскують топсином М з.п., 1 кг/га, хорусом в.г., 0,2 – 0,3 кг/га, фіталом в.р.к., 2 л/га, деланом в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі   конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, , варанту в. р. к., 0,25 л/га, на черешні та вишні золону,к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис ф-Люкс, к.е., 0,5 л/га або карате зеон,мк.с., 0,3 л/га. Через 10 днів після попереднього на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном к.е., 0,8 – 2,8 л/га, на сливі ратибором в.р.к., 0,25 л/га з додаванням хорусу в.г., 0,2 – 0,3 кг/га або топсином М з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

         У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього сортів достигання проти мух, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном к.е., 2,8 л/га, актеліком к.е., 0,8 – 1,2 л/га з додаванням топсину М з.п., 1 кг/га або фіталу в.р.к., 2 л/га.

Багатоїдні шкідники.

         Стебловий кукурудзяний метелик. Існуюча чисельність фітофага ( 10– 15% заселених рослинних рештках з 1 гусеницею на рештку) достатня для розвитку і шкодочинності, за умов помірно теплого з високою вологістю повітря влітку. У травні за температури понад 15-16о С гусениці заляльковуватимуться.

         Гусениці озимої та окличної совок, яких взимку загинуло 5 % в посівах озимих культур збереглися за чисельністю 0,8-2 екз. кв.м..В травні заляльковуються, з середини місяця можливий літ метеликів і відкладання яєць. Повсюди відбувається літ метеликів І покоління капустяної, городньої та іншої совок.

         У більшості районів області личинки хрущів, чорнишів, коваликів яких взимку загинуло 5 % за чисельності 1,2 – 3 екз/м2, осередково шкодитимуть посівам озимих, ярих зернових, сходам буряків, соняшнику, овочевим та іншим культурам.

     У другій половині травня за температури повітря 18-20 С повсюдно літатимуть метелики першого покоління листогризучих совок- капустяної, гамма, С-чорне та інші. Випуск на поля совочної форми трихограми на початку та під час масового відкладання метеликами яєць значно обмежує чисельність та шкідливість совок.

         Ефективно регулюють чисельність грунтових шкідників у просапних культурах міжрядним обробітком грунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідника (яйця, личинка). Захист сходів просапних культур від грунтових шкідників стримує токсикація насіння культур круїзером та іншими. Для захисту овочевих культур корені рослин перед висадкою розсади у відкритий грунт змочують у суспензії актари в.г., 1,5 л/води на 250 рослин при температурі 18 – 23 0С та експозиції 1,5 – 2 години.

        

сайт зроблено в adgrafics