Світло сонця забезпечує існування і розвиток нашого світу, а штучне освітлення дає можливість отримувати світло в будь-який необхідний момент.

Електричне світло несе не тільки функціональну складову, а й визначає якість життя, комфорт, фізичний і психологічний стан людини.

Світлотехнічний ринок XXI століття пропонує покупцям величезний вибір світильників, на будь-який смак і достаток. 

Знаючи, які світильники бувають і як їх використовувати, простіше описати бажане, вибрати і організувати хороше освітлення. Давайте розберемося в класифікації і типології світильників.

Класифікація за місцем застосування.

Первинна і найпростіша класифікація світильників – за місцем їх застосування.

• Для інтер’єрів. Світильники цього виду застосовуються всередині приміщень.
• Для екстер’єрів. Ці світильники передбачені для вуличного освітлення: встановлюються на фасадах будівель, в ландшафтах, в парках, на дорогах.

Існує ще один тип світильників – «для екстремальних середовищ», але це досить рідкісні світлові прилади, з якими в реальному житті ми зазвичай не зустрічаємося. Їх можна побачити в промисловості, на великих виробничих підприємствах, в умовах екстремальних температур, підвищеної вологості та в іншому агресивному середовищі. Хоча і їх можна було б умовно розділити на ті, що встановлюються в приміщенні або на вулиці.

Класифікація за типом освітлення.

• Декоративне освітлення (інтер’єрне). Прилади цього типу, як і випливає з назви, служать більше прикрасою інтер’єру, завершальною рисою стильових рішень, оригінальним світловим об’єктом. Вони мають гарну, оригінальну форму і виконують скоріше декоративні функції. Наприклад люстри з кришталевими підвісками, підвісні світильники, торшери з тканинними абажурами або бра з плафонами з кольорового скла, дизайнерські настільні лампи.
• Технічне освітлення (архітектурне). Тут головне – функціональне освітлення, а не форма або візуальна складова: це вбудовані світильники, прожектори, трекові і струнні системи, підвісні і стельові системи.

Технічне освітлення застосовується для наступних зон і типів проєктів:

• музеї і виставкові зони;
• зони гостинності, ресторани і клуби;
• громадські зони (офіси, комерційні приміщення);
• вулиця і ландшафт;
• архітектурна підсвітка.

Класифікація за розташуванням світильників.

Декоративні та технічні світильники бувають наступних типів:

• стельові, кріпляться безпосередньо на стелю або в неї;
• підлогові, розташовуються на підлозі приміщення, наприклад торшери на ґрунті або на підлоговому покритті;
• настінні, декоративні екземпляри зазвичай називають бра;
• настільні, їх розміщують найчастіше на столах, хоча особливо великі моделі іноді ставлять на підлогу.

Типологія світильників. Основні назви і особливості.

Діляться безпосередньо за видами, що утворить кілька груп, багато з яких можуть включати і декоративні, і архітектурні світильники.

• Підвісні світильники – на підвісах або тросах, джерело світла в них розташоване в нижній частині виробу.
• Люстри – класична форма з ріжками для декількох джерел світла, з різноманітним декором і з підвісками (тканинні плафони, кришталь, скло, намистини). Можуть бути одноярусні або багатоярусні, для великих приміщень.
• Накладні світильники на стелю кріпляться на стелю і не мають підвісів. Джерело світла може бути одне або кілька, прихованих під одним плафоном. Найпростіший приклад – традиційні світильники – «таблетки».
• Настінні світильники, бра. Можуть бути поворотні або фіксовані, на одну лампу або кілька (частіше на дві). З можливістю включення на світильнику або від вимикача.
• Настільні – світильники, які розміщують на столі (робочому, спальному, журнальному). Мають вилку або живлення від акумуляторів.
• Підлогові (торшери) – світильники, що розміщуються безпосередньо на підлозі, мають великі габарити, стійку основу, арматуру і джерело світла (може бути кілька) з вилкою і вимикачем.
• Вбудовані світильники відрізняються особливістю конструкції і установки. Можуть вбудовуватися в підвісні стелі, де вирізується отвір, через який ведеться монтаж і підключення. Електрична частина світильника прихована за підвісною стелею (видно тільки зовнішню частину з джерелом світла), в бетонну або цегляну стелю, в якій передбачається порожнина для монтажної коробки, де буде закріплений світильник. Зовнішня частина підлягає обробці (штукатурка, забарвлення або декорування). Варіанти кріплень вбудованих світильників бувають різні.
• Трекові системи – прожектори (світильники), що встановлюються на трек (спеціальна струмопровідна конструкція, що кріпиться на поверхню, на спеціальні кронштейни або підвішується на троси) на 220В або 12В, які можна по ньому переміщати і направляти в потрібне місце інтер’єру.
• Профільні системи – світлові конструкції, які збираються з світлових модулів під різні джерела світла або профілів різних форм і розмірів. Можуть кріпитися на стелю, встановлюватися на кріпильні елементи, подвішуватись, вбудовуватися.
• Струнні системи – акуратна конструкція, що складається з двох тросів, між якими встановлюються спеціальні світильники. Систему можна кріпити на різні поверхні (стеля, стіна, стіна-стеля) за допомогою кріпильних елементів.

Класифікація за завданнями

Залежно від функціональних завдань, які виконують світильники, виділяють три групи:

• загальне освітлення;
• акцентне освітлення;
• комбіноване освітлення.

Розподіл світильників по співвідношенню світлових потоків.

Поширення світла створює потрібне сприйняття приміщення і реалізує функціональні завдання. Тому існує така типологія:

• світильники прямого світла – весь або майже весь (80%) світловий потік спрямований вниз (в нижню півсферу). Ці світильники також відрізняються високою економічністю при створенні місцевого освітлення для читання, роботи або підсвічування картин;
• світильники розсіяного світла (дифузні) – такий тип випромінює світло рівномірно на всі боки, частки світлового потоку, що йдуть вгору і вниз, приблизно однакові. Найчастіше оптимальні для загального освітлення (мають високий рівень світлового комфорту і енергоекономічні). Співвідношення яскравості підлоги, стелі, стін, робочих поверхонь досить рівне. Виникнення тіней і відбитого блиску малоймовірно;
• світильники відбитого світла – світловий потік прямує вгору, наприклад на стелю або елемент конструкції світильника, відбиваючись від якого висвітлює приміщення. Таким чином, освітлення виходить м’яким, розсіяним, рівномірним, дуже комфортним, джерело світла приховане від очей і не доставляє дискомфорту (не сліпить). Для підвищення економічності освітлення рекомендується світла обробка стелі з високим коефіцієнтом відображення.