Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

Додаток до листа банер

Scrbanhot 1

 

Чи потрапляли ви у ситуацію, коли продавець пропонував вам товар за однією ціною, а коли здійснювався розрахунок – озвучував ціну удвічі вищу вказаної? Купували продукцію на яку вас спонукав підприємець, на придбання якої в іншому випадку ви не б погодились? Чи правомірними будуть дії суб’єкта господарювання в таких випадках?

Свобода у виборі товару є складовою загальної свободи людини і полягає у тому, що людина є вільною у виборі споживчих товарів і послуг. Здійснення будь-якого тиску на споживача з метою зміщення його вибору в бік того чи іншого товару є порушенням права людини на свободу вибору, а отже і обмеження її загальної свободи. 

Таким чином, у статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначається, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає:

  • вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;
  • будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Дії, які вводять споживача в оману:

  1. Пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:
  2. Маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;
  3. Використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.
  4. Утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
  5. Недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію.
  6. Пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження.
  7. Недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості продукції або про продаж продукції протягом обмеженого строку, що спонукає споживачів до прийняття швидкого рішення і позбавляє їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення.
  8. Відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару.
  9. Пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої.
  10. Пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції.

у продажу така продукція відсутня;продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;

продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;

  1. Представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею.
  2. Неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд.
  3. Заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї. 
  4. Поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах.
  5. Заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента. 
  6. Недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача.

Агресивною, у свою чергу, вважається практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:

  • створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
  • здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
  • здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;
  • вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм оманливої та агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством, а правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Як бачимо, якщо суб’єкт господарювання ставить за мету одержання прибутку будь-якою ціною, то може статись, що ця ціна виявиться надто високою.

сайт зроблено в adgrafics