Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

Додаток до листа банер

Scrbanhot 1

 

zberigania

   Потреба у зберіганні насіння пов’язана з біологічними особливостями різних видів рослин, строками сівби, особливостями системи насінництва та іншими факторами. Зберігання насіння є завершальним етапом технологічного процесу виробництва насіння.

   Його метою є забезпечення збереження життєздатності насіння, сили росту, здатності дружно проростати в польових умовах та реалізовувати генетичний потенціал сорту, запобігання засміченню, розповсюдженню хвороб та шкідників.
   Під час зберігання, з різних причин посівні якості насіння можуть погіршуватись. Найпоширеніші з них: самозігрівання, розвиток комах, кліщів і мікроорганізмів, негативний вплив низьких температур за підвищеної вологості, проростання тощо. Запобігання цим негативним явищам досягається дотриманням технології вирощування та післязбиральної обробки насіння, застосування раціональних способів його розміщення у сховищах, підтримання оптимального режиму зберігання й постійним спостереженням за ним.
   Стан збереженості якості насіння значною мірою залежить від умов вирощування материнських рослин, режиму збирання урожаю. Так, позитивно на зберігання насіння впливає дотримання рекомендованої густоти стеблостою посівів, достатнє забезпечення основними елементами живлення та мікроелементами, що сприяє кращому розвитку материнських рослин і відповідно формуванню якісного насіння. Вилягання посівів, ураження їх хворобами та шкідникам спричиняють негативний вплив на подальше зберігання насіння.
   Насіння з кращими властивостями одержують при проведенні збирання в оптимальні терміни, коли механічне травмування мінімальне. Для більшості зернових культур це скошування посівів у період від середини до кінця воскової стиглості при вологості зерна 35-25% з обмолотом валків при підсиханні його до 15-17%, або своєчасне пряме комбайнування в фазі твердої стиглості при вологості зерна 15-17%. Згубно впливає на насіння перестій хлібної маси на корені та тривале перебування в валках, які призводять до втрат зерна, його проростання та поширення ураженості хворобами і пошкодження шкідниками.
   Не менш важливим чинником є проведення післязбиральної доробки насіннєвого матеріалу в якомога коротші терміни після збирання. Своєчасне доведення його до посівних кондицій дає змогу попередити такі явища як самозігрівання та проростання насіння, зменшити ураженість мікроорганізмами та шкідниками. При підготовці слід надавати перевагу застосуванню сучасних зерноочисних та зерносушильних комплексів, під час роботи яких менше травмується посівний матеріал.
   Найважливішим фактором, що зумовлює стійкість насіння під час зберігання, є його вологість. Тому на зберігання слід закладати лише насіння з вологістю, що не перевищує максимальні показники передбачені державними стандартами. Для насіння пшениці, жита, ячменю, гречки вологість насіння, що закладається на зберігання, повинна становити не більше 14-15,5%, для кукурудзи -14%, проса – 13,5-15%, соняшнику – 7-10%. Насіння обов’язково повинно бути очищене від домішок, що є джерелом самозігрівання (рослинні рештки, насіння бур’янів, живі комахи та ін.).
   Особливої уваги під час зберігання потребує травмоване насіння, яке дихає значно інтенсивніше, ніж ціле, створюючи цим умови для самозігрівання і активної діяльності мікроорганізмів. Негативно впливають на зберігання і часті коливання вологості насіння, зумовлені змінами вологості повітря. Дуже небезпечними в цих умовах є плісняві гриби, які розмножуються вже при вологості зерна 15-16%.
   Тому, для попередження псування насіння, з моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за його вологістю і температурою та за температурою і вологістю повітря за допомогою термометрів і гігрометрів (або гігрографів). Періодичність контролю: перші один-два місяці – кожного дня, пізніше – два рази на тиждень. Періодичність визначення температури насіння залежить від його стану. Під час зберігання насіння необхідно проводити постійний контроль за зміною кольору насіння, його запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників.
   Спостереження ведуть за кожною партією окремо. Особливо ретельний контроль встановлюють за партіями з підвищеним ступенем травмування, а також тими, формування і достигання яких відбувалося за несприятливих погодних умов.
   Важливим елементом контролю зберігання насіння є його перевірка в акредитованих лабораторіях та отримання Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння. Перед закінченням терміну дії Сертифікату, обов’язковою є повторна сертифікація насіння з отриманням нового Сертифікату. Також невід’ємним елементом зберігання насіння є здійснення внутрішньогосподарського контролю за виробництвом та обігом насіння та ведення насінницької документації відповідно до встановлених форм.

Головний спеціаліст відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва Оксана МУТРУК

сайт зроблено в adgrafics