Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ZG

 

shutterstock

Перезимівля озимих зернових  культур є однією з найважливіших  агрономічних проблем у виробництві зерна, яку потрібно завжди враховувати і знаходити засоби  максимального зменшення її шкідливих наслідків. Постійний моніторинг стану посівів озимих культур на протязі  всього зимового періоду з подальшим визначенням агротехнічних заходів по зниженню негативного впливу екстремальних  погодніх умов є дуже важливим та актуальним. Для цього існує найбільш простий, поширений та надійний метод відрощування  рослин в монолітах.

Загальноприйнятими строками відбору зразків  для визначення життєздатності є 25 січня, 20 лютого і 10 березня

За допомогою цих методів встановлюється ступінь пошкодження посівів та життєздатність рослин на різних етапах перезимівлі.

      Метод монолітів. Для визначення життєздатності рослин за цим методом з посівів озимих культур  вирубують моноліт грунту розміром 30х30 см, завтовшки 15 см так, щоб у нього потрапили рослини з двох суміжних рядків. Якщо немає снігового покриву, відбирати та транспортувати моноліти слід особливо обережно, тому що замерзлі рослини дуже ламкі й легко пошкоджуються, а в дні, коли температура повітря нижче 14...16°С, зразки відбирати не слід, тому що рослини можуть отримати додаткові пошкодження.
Моноліти викладають у дерев'яні ящики відповідних розмірів, прикривають брезентом, мішковиною чи іншим теплоізолювальним матеріалом і переносять у приміщення з плюсовою температурою 5...10°С для розморожування. На кожний моноліт оформляють  етикетку, в якій зазначають найменування культури, сорт, назву попередника, площу й номер поля, дату висіву. Обов'язково вказують температуру повітря під час взяття зразка, глибину снігового покриву, наявність, товщину льодяної кірки. Ящики з монолітами прикривають зволоженою мішковиною чи іншим повітропроникним матеріалом і залишають до повного відтавання.Коли моноліти відтануть, їх переносять у тепле, добре освітлене приміщення з температурою 17...20°С. Надземну масу рослин зрізають ножицями на висоті 4-6 см від поверхні грунту, пустоти й тріщини засипають грунтом. Рослини поливають, підтримуючи достатню вологість грунту і не допускаючи його пересихання. Через десять днів проводять попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів – остаточну.
Відсоток життєздатних рослин розраховують за формулою:

Х= (А:В) х 100, де
Х - життєздатність посіву у %;
А - кількість живих рослин у пробі;
В - загальна кількість рослин у пробі.

       Здійснюючи облік, до життєздатних треба зараховувати рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Проте слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватися, але за активного відростання листкових пластинок такі рослини потрібно зараховувати до життєздатних.
     Метод монолітів дає найдостовірнішу характеристику життєздатності посівів за умови беззаперечного дотримання всіх правил відбору, транспортування, відтавання та відрощування зразків, оскільки порушення хоча б одного з них призводить до неправильних висновків.
       Водний метод дає змогу швидше визначити оцінку стану рослин у зимовий період  незамерзлого грунту він є цілком надійним і достовірним. У дво-чотиритипових місцях на полі вирубують або викопують рослини з двох суміжних рядків по 0,5 м. Рослини, разом із грудками землі, заносять у приміщення й розморожують так само, як і моноліти. За температури в полі вище 0°С розморожувати не треба. Потім їх відмивають водою кімнатної температури, обрізають корені на відстані 3-4 см, а пагони з листками - за 5-6 см від вузлів кущіння. Підготовлені таким чином зразки розкладають у неглибокі ємності (можна використати зрізані ПЕТ-пляшки) так, щоб рослини були занурені у воду на 2-3 см вище вузлів кущіння. Зразки виносять у добре освітлене приміщення з температурою 18...20°С, воду треба міняти кожні два дні. Вже через два-три дні у живих рослин помітне відростання листкових пластинок і вузлових коренів. Остаточне оцінювання можна проводити через сім днів. Життєздатні рослини активно відростають, утворюють нові листки й корені, пошкоджені - відростають слабо, а з часом припиняють ріст, загиблі - не утворюють нових листків і коренів. Для визначення відсотка життєздатних рослин послуговуються тією самою формулою, що й у методі монолітів.
  
         Експрес-метод поєднує в собі швидкість та досить високу надійність. У рослин, відібраних і підготовлених, як рекомендовано вище, зрізують корені на відстані 1 см від вузла кущіння, а надземну масу - на рівні розходження листочків. Підготовлені таким чином рослини компактні та зручні в роботі, менше уражуються пліснявою й швидше відростають. Рослини ставлять у склянки з водою так, щоб вона вкривала нижню частину вузлів кущіння, зверху ємність можна нещільно прикрити поліетиленовою плівкою. Зразки виставляють у добре освітленому приміщенні з температурою 22...24°С. Через одну-дві доби в живих рослин фіксують приріст 5-8 мм, загиблі рослини приросту не дають. Остаточний підрахунок проводять через три-п'ять діб .
         Таким чином, моніторинг стану озимих культур у зимовий період дає можливість заздалегідь визначити життєздатність посівів і спланувати заходи весняного догляду за ними - підживлення, обробки фунгіцидами й гербіцидами, - щоб виростити високий урожай якісного зерна, а за потреби, - забезпечити господарства насінням ярих культур для ремонту чи пересівання площ.

Головний спеціаліст  відділу прогнозування

фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків           Філімонова В.П.

сайт зроблено в adgrafics