Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

posiv

Фітосанітарний стан сільськогосподарських культур області залежить від комплексу  агрокліматичних,  природних і господарських факторів,  вплив яких  позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб. 

Посівам сільськогосподарських культур із багатоїдних шкідників  осередково продовжуватимуть шкодити личинки дротяників і несправжніх дротяників, личинки  травневого і червневого хрущів.   В минулому році   дротяниками і несправжніми дротяниками пошкоджено до 5 %  бульб картоплі, рослин  кукурудзи, соняшнику, 2%  рослин цукрових буряків.  Личинками травневих та червневих хрущів пошкоджено до 10 % картоплі, 12 % суниць, 3 % рослин озимих зернових.  За проведеними осінніми ґрунтовими обстеженнями  чисельність  зимуючого запасу  дротяників  складає 0,8 екз. на м2, при заселені 42 % обстежених полів сівозміни, що менше по заселеності і менше по чисельності ніж в попередньому році (57 % при середній чисельності 1,3 екз. на м2. Зменшення чисельності дротяників і несправжніх дротяників в агроценозах відбулось за рахунок міграції шкідника в понижені вологі шари ґрунту (через тривалу низьку вологість ґрунту, недобір опадів в період червень-жовтень). За матеріалами осінніх ґрунтових обстежень зимуючий запас личинок  травневого і червневого хрущів виявлено на 63 % обстежених площах з чисельністю 0,9 екз. на м2, що менше по заселеності і чисельності ніж в минулому році. Осередки підвищеної чисельності зимуючих личинок 2-5 екз. на м2 виявлені у Волочиському, Ізяславському, Кам’янець- Подільському, Славутському, Старокостянтинівському, Старосинявському районах.

У поточному році за сприятливих погодних умов, а саме –  весни із оптимальним  зволоженням орного шару ґрунту та недотриманні агротехнічних заходів вирощування посівів,  ймовірне утворення  осередків високої шкідливості зазначених шкідників.

В області повсюди на посівах сільськогосподарських культур залишається  загроза  чисельності і шкодочинності   підгризаючих совок. За результатами  осінніх ґрунтових обстежень в посівах  озимини  під урожай  2020 року  середня  щільність  гусениць  підгризаючих совок,  що  пішла в зиму, -   0,8 екз. на м2, при заселені 51 % площ,  в усіх полях сівозміни  0,8 екз. на м2,  при заселені 62 % площ.  Підвищена щільність виявлена в осередках Білогірського,  Дунаєвецького, Кам’янець-Подільського, Новоушицького  районів. Враховуючи те, що осінь  2019 року була теплою, сприятливою для розвитку   совок та за можливо теплої, помірно вологої погоди в поточному році в період льоту і відкладання яєць метеликами, відродження і живлення  гусениць молодших і середніх віків зберігається  ймовірність утворення осередків  підвищеної чисельності і шкідливості  підгризаючих совок  у посівах озимих, просапних, овочевих  культур. 

Серед листогризучих совок   домінують  в посівах сільськогосподарських культур  бавовникова, капустяна совки і совка – гамма.  Капустяна і бавовникова совки розвиваються  у двох поколіннях, совка – гамма  у трьох поколіннях. Шкодили  також   городня,  люцернова, конюшинова, карадрина та інші совки. В агроценозах області спостерігається середній рівень чисельності та шкідливості листогризучих совок. За результатами осінніх ґрунтових обстежень гусениці і лялечки листогризучих совок виявлено на 6,3 % усіх полів сівозмін за середньої чисельності  0,7 екз. на м2, що більше по заселеності та  на рівні по чисельності з минулим роком. Для захисту посівів від совок  в період льоту  і яйцекладки метеликів випускають трихограму.  За чисельності гусениць, що перевищує пороги шкодочинності, а саме:  для підгризаючих совок на  посівах зернових колосових у фази розвитку сходи – кущіння – 2-3 особини на м2,    сої (фаза розвитку культури – сходи – наливання бобів) - 1-3 особини на м2, буряки  (фаза розвитку – сходи – змикання листків у рядках) - 3-5 особин на м2,   кукурудза – соняшник (сходи – 3- листки)- 3-6 особин на м2; для листогризучих совок: на сої (формування бобів) - 1-3 особини на рослину, цукрових буряках (змикання листків у міжряддях) - 2-3 особини на рослину, ріпаку (упродовж вегетації) -  2 особини на м2,  на кукурудзі в період масового відродження гусениці і при пошкодженні понад 18-20 % рослин  застосовують згідно  регламенту інсектициди  рекомендовані  у  «Переліку  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

В період вегетації кукурудзи стебловим кукурудзяним метеликом  було пошкоджено  3,3 % рослин на 44,3 % посівів  культури.  Стримувало  наростання чисельності шкідника:  застосування трихограми; в період виплодження гусениць (фаза викидання волотей у кукурудзи за заселення шкідником 10 % рослин) обприскування інсектицидами; та   посушлива, спекотна погода в липні-серпні, що призводило до висихання частини яєць та загибелі гусениць молодших віків. У поточному році, за доброї перезимівлі та помірно теплої вологої  погоди влітку, можливе зростання чисельності  стеблового кукурудзяного метелика. Стримують чисельність шкідника якісно проведені  агротехнічні заходи,  своєчасне знищення рослинних решток на початку відкладення метеликом яєць  і вдруге в період масового відкладання яєць  випуск вогнівочної форми трихограми.

Небезпечними шкідниками сільськогосподарських культур залишаються мишоподібні гризуни. В умовах минулорічного року при вибіркових обстеженнях  виявлено середню чисельність гризунів на культурах 2,3 кол/га при заселені 72 % посівів (у 2018 році 2,4 кол/га при заселені 62 % площ).  Міграція мишоподібних гризунів на посіви озимих культур і багаторічних трав розпочалася у другій половині вересня 2019 року. Шкідники заселяли краї полів, щільність  колоній  на озимих культурах була в межах 1-2 колонії,  на багаторічних травах  3-5 колоній на гектар. Погодні умови зими (коливання температури повітря, опади у вигляді снігу,  частково утворення людової кірки вітаювання її) послаблювали живлення та пригнічували життєдіяльність гризунів. Спостерігалась загибель шкідника 15-40 %, та частина гризунів, що залишилася осередково відновила весняну популяцію. 

Інтенсивність подальшого розвитку та рівень шкідливості гризунів значною мірою визначатиметься своєчасністю та ефективністю винищувальних заходів, якими рекомендовано за наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі застосовувати родентициди відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів,  дозволених до використання в Україні».

Найбільшої шкоди посівам зернових колосових  культур завдаватимуть хлібні клопи, злакові попелиці, хлібні блішки, злакові п’явиці, трипси, злакові мухи, хлібні жуки, хлібні жужелиці.

Згідно цих обстежень восени  2019 року середній  показник заселеності  хлібними клопами в місцях зимівлі 0,2 екз. на м2, це є невисокий показник чисельності, але спостереження за розвитком цього шкідника потрібно вести постійно. Клопи, які перезимували, пробуджуватимуться та виходитимуть на поверхню в місцях зимівлі за температури 16-170С, масово перелітатимуть на поля озимої пшениці за сталої температури не нижче 18-190 С. Дорослі клопи завдаватимуть шкоду у фази сходи, кущення - ярий ячмінь, виходу рослин у трубку на озимій пшениці. У фазі молочної, воскової та повної стиглості зерна шкоду завдаватимуть личинки старших віків та молоді окрилені клопи. Обприскувати посіви проти личинок доцільно в період коли 15-30 % популяції шкідника знаходиться у стадії личинок - личинки ІІІ віку. У поточному році  прогнозується зростання чисельності  фітофага в період жаркої, сухої погоди в передзбиральний і збиральний період. 

Особливої уваги  заслуговують  злакові попелиці.  Найбільш поширеними є велика та звичайна злакові, ячмінна.  Попелиці  почали заселяти  посіви озимої пшениці  урожаю 2020 року в Полонському, Красилівському, Теофіпольському районах у ІІ декаді жовтня. Поселяючись великими колоніями, комахи   висмоктують соки з органів рослин, порушуючи фізіологічні процеси, що особливо шкідливо у фазах формування зернівки й молочної стиглості. У поточному році залишається  осередкова загроза  розмноження та шкодочинності  попелиці.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести невідчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Після бездощів’я  смугаста хлібна блішка може знищити листкову пластинку ослаблених рослин.

Хлібна п’явиця заселятиме озиму, яру пшеницю, ячмінь, овес. Найбільш істотну шкоду п’явиці наносять в посушливі періоди – теплою весною при недостатній вологості ґрунту і влітку при відсутності опадів.  В останні роки відмічено зростання чисельності пшеничного трипса.

Серед хлібних жуків домінує на посівах  жук кузька. Шкідник розвивається  упродовж двох років,  що обумовлює масову появу шкідника через рік, переважно у парні роки. У перший рік личинки жука живляться перегноєм і невеличкими корінцями, а на другий рік — вже суттєво пошкоджують підземну частину рослин, що пригнічує розвиток і може стати причиною їхньої загибелі. Жуки живляться  зерном молочної та воскової стиглості, за повної стиглості вибивають зерна на землю. За даними осінніх ґрунтових обстежень усіх полів сівозміни личинки хлібних жуків виявлено на 16,0 %  обстежених площ за середньої чисельності  1,0 екз. на м2. Підвищена чисельність   3- 5 екз. на м2 в осередках Волочиського, Старосинявського районів. Багаторічними дослідженнями встановлено, що наймасовіші розмноження хлібного жука-кузьки спостерігаються у теплі та посушливі роки, тоді як холодні та дощові викликають різкий спад їхньої чисельності.  У поточному році ймовірне  зростання  шкодочинності  хлібних жуків.

Личинки хлібної  жужелиці  восени 2019 року  на площах під посів озимини урожаю 2019 року виявлено  на 24 % площ із середньою чисельністю 0,8  екз. на м2, що менше минулого року.  Зменшення чисельності личинок жужелиці в агроценозах відбулось за рахунок міграції в понижені вологі шари ґрунту. Личинка живиться сходами озимих зернових культур. Імаго хлібної жужелиці під час наливу зерна пошкоджуватимуть колосся пшениці, жита, ячменю. У поточному році   шкодочинність  хлібної жужелиці можливо зростатиме за сприятливих умов.

 Злакові мухи (шведські, гессенська),  що мають місце повсюди на  зернових колосових культурах продовжуватимуть завдавати шкоду.  На початку жовтня 2019 року заселення шведськими мухами виявлено на  28 % від обстежених площ озимої пшениці урожаю 2020 року,  пошкоджено 0,2 %  рослин за середньої чисельності 1,1 личинок і пупаріїв на м2. Весняне покоління шведських  та гессенської мух дуже небезпечні  для ярої  пшениці та ячменю, а шведські  мухи – також для сходів кукурудзи.

Нерідко  зазначені шкідники   завдають шкоду посівам зернових колосових культур одночасно, тому планувати застосування інсектицидів слід з урахуванням  цілого комплексу шкідників. За перевищення шкідниками порогів шкодочинності посіви потрібно обробити інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів  дозволених для використання в Україні».

Восени  на посівах  озимої пшениці  (фаза розвитку – початок кущіння)   урожаю  2020 року  проявились   в слабкому ступені хвороби: септоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі.  Септоріозом   було уражено 2-6 % рослин, борошнистою росою  1,5-3 % рослин.  У період весняного відновлення вегетації  повсюди поширюються хвороби: борошниста роса, розвиток якої відбувається за температури від 0оС і відносної вологості повітря 50-100 %;  септоріоз,  який може поширюватись за температури +9-28оС, оптимальна + 20-22оС. Ураженню септоріозом сприяють часті дощі та тривалі роси.  Бура листкова іржа за температури +11-18оС та періодичного випадання дощів у період  вихід в трубку-налив зерна. Збудники плямистостостей  ячменю (темно-бура, сітчаста, смугаста, облямівкова) розвиваються за температури від +6оС. Зараження рослин  кореневими гнилями відбувається за температури від + 30  до +35 °С (оптимум становить +15-22 °С) та вологості ґрунту понад 40%. Найбільш інтенсивно коренева система уражується за надмірної вологості ґрунту або її різких коливаннях.

Загрозу посівам кукурудзи становить комплекс ґрунтових шкідників, стебловий  кукурудзяний  метелик,  листогризучі  совки,   попелиці, шведські мухи, смугасті блішки.  Заселення  рослин кукурудзи шведськими мухами відмічали у фазі розвитку культури сходи – 2-3 листки. Пошкодження смугастою блішкою у фазу цвітіння. Спекотна погода  за низької вологості повітря у липні-серпні минулого року сприяли значному поширенню і заселенню попелицями 12,0 % рослин на 40 % обстежуваних площ в Старокостянтинівському, Полонському, Теофіпольському, Віньковецькому районах.  З хвороб рослини кукурудзи  осередково уражувались кореневою гниллю (фаза розвитку культури 2-3 листки),  гельмінтоспоріозом  листя, сажкою на початку викидання волоті, фузаріозом качанів – у період повної стиглості.  Наявний інфекційний запас збудників хвороб достатній для розповсюдження їх у поточному році за помірної температури повітря і короткочасних опадів.

Для шкідників кукурудзи  розроблено економічні пороги шкодочинності (ЕПШ), за яких рекомендується система боротьби з ними, включаючи хімічний метод. Так, для дротяників і несправжніх дротяників ЕПШ у допосівний  період становить 3–5/м;  сірого довгоносика (жука) під час сходів — 2-3/м2 ; шведської мухи — 15-20%  заселених рослин у період сходів;  підгризаючих  совок   у  фазі сходів — 3-6 особин/м2;  бавовникової совки ІІ та ІІІ генерації — заселеність качанів — понад 5 %, або 2 особини/м 2 ; кукурудзяного стеблового метелика — 18 кладок яєць на 100 рослин у період викидання волотей (фаза 6-8 листків);  для попелиць у період вегетації 20 % заселених рослин колоніями  шкідника.

Рослини гороху заселятимуть: у фазу сходів – бульбочковий довгоносик, у фазу бутонізації-цвітіння за сприятливих умов весняно-літнього періоду – бобова попелиця, гороховий зерноїд, горохова плодожерка. За надпорогової чисельності фітофагів горохового зерноїда (2-3 жуки на 10п.с.), горохова попелиця (250-300 екз. на 10 п.с.), гороховий тріпс (2 екз. на квітку); слід  врегулювати чисельність дозволеними інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Беручи до уваги значний зимуючий запас інфекції у ґрунті, на рослинних рештках і насінні, за сприятливих погодних умов вегетації 2020 року ймовірна значна ураженість посівів гороху кореневими гнилями. Також слід очікувати розповсюдження збудника хвороби пероноспорозу в травні-червні за сприятливих кліматичних умов (висока відносна вологість повітря, помірна середня температура 14-160С,часті дощі, роси). Розвиток аскохітозу на листі та стручках можливий за сприятливих кліматичних умов (поєднання високої вологості повітря з температурою +20-250С).

В зменшенні розвитку хвороб гороху важливу роль відіграють організаційно-господарські та агротехнічні заходи, запровадження якісного протруєння насіння стійких сортів, ранні строки сівби, повернення поля під горох через 3-4 роки, оптимальна густота й глибина посіву, захист за перших ознак захворювання.

Рослини соняшнику пошкоджуватимуть у фазу сходів    сірий буряковий  довгоносик, дротяник.   У фази утворення суцвіть – цвітіння: геліхризова попелиця, гусениці листогризучих совок, можливо осередково «чортополохівка».

При  перевищенні порогів шкодочинності  зазначених шкідливих об’єктів слід врегулювати їх чисельність застосовуючи препарати згідно «Переліку пестицидів  та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».  Гідрометеорологічні умови минулого року слабко сприяли поширенню хвороб на  рослинах соняшнику. Хвороби: біла і сіра гнилі, несправжняборошниста  роса, фомоз, іржа розвивалися осередково на площах, де проходили дощі. У поточному році  ймовірний  розвиток і поширення несправжньої борошнистої роси - у першій половині вегетації соняшнику, білої та сірої гнилі –  за підвищення вологості повітря понад 60 % і температури повітря +20-280С – у другій половині вегетації соняшнику.   

Рослини озимого та ярого ріпаку заселятимуть  хрестоцвіті блішки, листоїди, квіткоїд, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця, прихованохоботники, оленка  волохата, капустяний стручковий комарик.  За  надпорогової чисельності фітофагів: ріпакового квіткоїда  - 5-6  жуків на рослину,  прихованохоботників – 2  жуки на рослину, хрестоцвітих та ріпакових блішок -  3-5  екз. на м2, капустяної попелиці –  наприкінці бутонізації –  5-6 особин на рослину, після цвітіння – понад 100 особин на 10 см стебла рослин посіви захищають крайовим або суцільним обробітком дозволеними до використання в Україні препаратами з дотриманням санітарних  строків останньої обробки до збирання  врожаю.

Восени на  4-15 % обстежуваних площ озимого ріпаку урожаю 2020 року відмічали ураження від 1 до 8 %  рослин  в слабкому ступені  пероноспорозом, альтернаріозом.   У подальшому в період вегетації пощирення пероноспорозу можливе у разі прохолодної, дощової весни та першої половини літа; поширення альтернаріозу прогнозується за підвищеної вологості та помірних температур (не нижче 220С) у забур’янених, загущених посівах.  Збудники  фомозу на листі культури можуть проявитися за низьких температур (+5-10°С) тривалий період (до 2 тижнів) розвиваються безсимптомно, але за температури +15-20°С перші ознаки хвороби  спостерігатимуть  уже за 3-4 доби. Чорна  ніжка  уражуватиме сходи ярого ріпаку, передусім на важких за механічним складом  ґрунтах.  Наявність ран (ушкоджень шкідниками) значно полегшує процес інфікування  рослин  хворобами. Обмежить  поширення чорної ніжки весняне боронування й міжрядне рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи зазначених хвороб дозволеними фунгіцидами.

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих  совок.  За теплої помірно вологої погоди  першою парою  справжніх листків живитимуться  бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. В період вегетації культури  завдаватимуть шкоди трипси, павутинний кліщ,  гусениці  листогризучих совок, можливо чортополохівки, акацієвої вогнівки.  Обробітки інсектицидами рекомендується проводити за перевищення шкідниками порогу шкодочинності, а саме для бульбочкових довгоносиків 10-15 жуків на м2, клопів – 2 особини  імаго та личинок старшого віку на 1 м рядка,  попелиць – 250-300 екз.  на 10 помахів ентомологічного сачка, вогнівки акацієвої – 5 % заселених рослин,  1-2 гусениці на рослину, кліщі – до фази цвітіння культури 2-3 особини рухомих стадій на трійчастий листок, в період формування  та наливу бобів – 10 особин на трійчастий листок, або при 10% заселених рослин, трипси – 10-15 особин на рослину  (в посушливих умовах).

В минулому році рослини сої уражувались від 1,5 до 7 % кореневими гнилями, пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом, білою гниллю. Беручи до уваги, що основне джерело інфекції – уражене насіння, в оболонці якого зберігаються бактерії, тому прояв та поширення хвороби в посівах сої в поточному  році залежатиме від якості протруєння посівного матеріалу, а також погодних умов, що складатимуться впродовж вегетаційного періоду.

Основними шкідниками на посівах цукрових, кормових буряків в області залишаються сірий буряковий довгоносик, бурякова листова попелиця, бурякова мінуюча муха, бурякова щитоноска.  В 2020 році за теплої, вологої погоди весняно-літнього періоду можливе розмноження та значна шкідливість їх на посівах цукрових, кормових буряків.

Поширення коренеїду сходів  в поточному році матиме місце у посівах цукрових буряків за умов порушення агротехніки вирощування культури та неякісної обробки фунгіцидами насіння. Розвитку церкоспорозу листя сприятиме відносна вологість повітря 80 %,  наявність ранкових рос та температура повітря +15-20оС. Пероноспороз, борошниста роса поширюватиметься в посівах за чергування посушливих періодів з дощами та туманами, за порушення прийомів агротехніки на ущільнених та перезволожених ґрунтах, недотримання сівозміни.

Для збереження врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фактичного фітосанітарного стану культур у різні фенологічні і календарні строки, тому моніторинг  матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

Застосовуючи засоби захисту рослин, слід  пам’ятати, що захисні заходи  слід проводити  у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності,  в тиху безвітряну погоду, в ранкові та вечірні години.  

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та  правил особистої гігієни. Не менше як за дві доби про час та місце  проведення обробок необхідно  обов’язково попереджати  голів територіальних громад, сільських і селищних  рад, населення села та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.

сайт зроблено в adgrafics