Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

 UGL3

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

 

   За даними Департаменту агропромислового розвитку, екології та природніх ресурсів Хмельницької ОДА в області під урожай 2019 року всіма категоріями господарств посіяно озимих зернових культур на площі 245,4 тис.га , в тому числі 71 % в доброму стані, 26% в задовільному стані, 3 % в слабкому та зрідженому стані. Озимий ріпак посіяний на площі 72,6 тис.га - з них 65 % в доброму стані 32 % в задовільненому, 3 % слабкому та зрідженому стані.

    Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про загибель за зиму комах-фітофагів 5-20, максимально 70 % та задовільний фізіологічний стан переважної більшості тих, що збереглися. які в свою чергу за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімалізації негативної дії їх на врожай.

Зернові, зернобобові культури та
багаторічні трави

   Хлібні клопи – шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський. За результатами осінніх обстежень чисельність хлібних клопів, які пішли на зимівлю, за чисельності 0,2 екз.кв.м., що на рівні попереднього року. Підвищену чисельність шкідників відмічали у Ізяславському, Теофіпольському, Чемеровецькому районах. За ранньої теплої весни, за прогрівання листової підстілки до 10-12о С виходитимуть клопи на поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16 – 17 0С і вище перелітатимуть на посіви озимих зернових культур. Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущення та виходу в трубку, яра у фазі 3 – 4 листків. Залежно від погодніх умов міграція клопів у посіви триває майже місяць. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1.
   Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховатимуться в нижні яруси травостою, вузли кущення, щілини грунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.
   Період відкладання яєць може тривати до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури, бурянів, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка може відкласти протягом життя 100 – 150, максимально 300 яєць.
   Як показують спостереження, масове розмноження клопів може виникати майже одночасно на значній території, але завжди вогнищами. Це характерно для розмноження шкідника. Пошкодження перезимувалим клопом пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білокосся, добре помітна на зеленому фоні поля.
   У звязку з розтягнутим періодом заселення посівів перезимувалими клопами, що спостерігається протягом останніх років та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів препаратів їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз на кв.м. За умов запізнілої весни і схожої до минулорічної ситуації та сезонної динаміки заселення посівів личинками, оптимальним строком проведення хімічного захисту посівів найвірогідніше стане період завершення формування зерна-початок молочної стиглості, що співпадатиме з появою в посівах 20% личинок третього віку.
   Злакові мухи (шведка, гесенка, мероміза, опоміза). В осінній період заселення шкідником було середнє. Осіння генерація злакових мух проходила на злакових бур’янах, пізніше на сходах озимих зернових культур. За сприятливих погодніх умов навесні, шкідники заселятимуть та шкодитимуть передусім слабо розкущені посіви восени, послаблені та зріджені після зимівлі озимі посіви. За наявності температурного мінімуму (+18 С ) шкодочинними будуть на пізніх посівах ярих зернових за теплої сухої погоди.
   Повсюди озимину та сходи ярого ячменю, пшениці за температури 10-150 С заселятимуть хлібні блішки, п’явиці, які насамперед у крайових смугах, можуть завдавати посівам великої шкоди. За помірно вологої погоди можливе наростання чисельності стеблових блішок пошкодження, якими призводить до пожовтіння, подекуди загибелі рослин.
   Хлібна жужелиця харчуватиметься в озимині протягом квітня (личинки молодших віків), де можливі пошкодження рослин, передусім в посівах розміщених після стернових попередників. Потреба захисних заходів виникатиме переважно у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага ( понад 3-4 і більше личинок на кв.м.) .
   Злакові попелиці повсюди відроджуватимуться з яєць за середньодобової температури повітря 6 – 80С та заселятимуть рослини зернових культур, а з середини квітня розпочнеться їх розмноження, яке може бути масовим. Цикади за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через чисельні уколи листя, що пригнічує їх розвиток. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.
   Посіви озимої пшениці розміщеної по стернових попередниках, за наявністю 3 – 4 личинок/м2 хлібного туруна обробляють нурелл Д, к.е., 0,75 – 1,0 л/га тощо. Перезимувавшого клопа черепашку та інших клопів, за чисельності 2 – 4 екз/м2, знищують актарою 25WG,в.г. 0,1 – 0,14 л/га, актара 240 SC к.с. 0,15 л/га, данадимом стабільним к.е., 1 – 1,5 л/га, нуреллом Д к.е. 0,75 – 1 л/га, фуфаноном 570, к.е.1,2 л/га чи аналогами.
   Сходи ярих зернових за наявності на м2 30 – 40 жуків хлібної блішки, 10 – 30 жуків п’явиці, 40 – 50 екз/100 п.с. злакових мух обробляють в крайових смугах або всуціль поля альфагардом 100, к.е., 0,15 л/га, біммером, к.е., 1 – 1,5 л/га, рубіжем к.е. 0,5-1,5 л/га тощо.
   При проведенні зимового моніторингу на рослинах озимої пшениці виявлено інфекційний запас збудників хвороб борошнистої роси, септоріозу кореневих гнилей 1-2,5%. З огляду на зимуючий запас інфекції збудників хвороб на уражених рослинах, рослинних рештках, у веснянний період при умовах надмірного зволоження, підвищеної температури повітря та грунту, недотримання агротехнічних заходів відбуватиметься подальше ураження рослин вказаними хворобами.
   За надмірної зволоженості, низької температури, затримки потепління в весняний період на ослаблених рослинах озимих зернових культур ймовірна згубна дія снігової плісняви.
   Оздоровленню рослин сприятиме раньовеснянне підживлення та боронування посівів. Під час виходу в трубку хворі рослини проти хвороб обприскують альто супер 330 EC , к.е., 0,4 – 0,5 л/га, тілтом 250 EC, к.е., 0,5 л/га, та іншими.
   Посіви озимих зернових культур засмічені бур’янами в чисельності 18-56 екз.кв.м. Такі посіви слід обробити гербіцидами. Вибір гербіцидів залежить в першу чергу від видів бур’янів на конкретному полі, перевагу слід надавати гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур’яни.

   У відростаючих багаторічних травах за середньодобової температури повітря 7 – 12 0С спостерігатиметься вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків, зокрема бульбочковий, люцерновий, клопи. Надалі з потеплінням у квітні комахи – фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини, еспарцету.
   З появою сходів гороху за температури повітря 12 – 14 0С посіви будуть заселяти бульбочкові довгоносики. Пошкодження жуками особливо небезпечні коли за високих температур в період сходів культури випадає мала кількість опадів.
   На сходах гороху та на багаторічних травах проводять агротехнічні заходи по догляду за посівами зокрема боронування. За наявності 10 – 15 кв.м. бульбочкових довгоносиків посіви гороху      обприскують блискавкою к.е.0,15-0,16 л/га, карате 050 ЕС к.е. 0,1-0,125 л/га. і іншими інсектицидами.
   У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріозу та інших збудників хвороб насіння сої протруюють максимом ХL 0,35 FS, т.к.с., 1 л/т. За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджують бульбочкові довгоносики проти яких доцільне застосування золону, к.е., 2,5 – 3 л/га.

Технічні культури

   Ослаблені та зріджені після перезимівлі посіви озимого ріпаку в разі надмірної вологості, понижених температур хворітимуть на кореневі гнилі, слизистий бактеріоз, можливе ураження на фомоз, альтернаріоз, пероноспороз запас яких зберігається на 1,5-8 % рослин.
   За сухої теплої погоди хрестоцвітні блішки пошкоджуватимуть сходи ярої та озимої культури, під час стеблування-бутонізації посіви заселятимуть ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та інші фітофаги.
   Підживлення озимих посівів після відновлення вегетації, поліпшують стан рослин. За появи вищезазначених хвороб посіви озимого ріпаку оздоровлюють альєттом,з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом,в.г.,2,5 кг/га, містиком,к.е., 1 л/га, штефікуром,к.с.,0,5-1,5 л/га( на ярому), тощо. Проти хрестоцвітних блішок, квіткоїда, прихованохоботників посіви слід захистити альфагардом 100 к.е. 0,1-0,15 л/га, децис профі 25 WG в.г. 0,07 л/га,децис ф-Люкс, к.е. 0,25-0,5 л/га, лорд,в.г. 0,05-0,07 л/га, моспілан, ВП 0,10-0,12 л/га , нурелл Д, к.е. 0,5-0,6 л/га , протеус 110 OD, МД 0,5-0,75 л/га та інші.
   В березні- квітні за прогріванням грунту на глибині залягання шкідника до 7 – 10 0С та поверхні минулорічних бурячищ до 15 – 17 0С відмічатиметься вихід жуків сірого бурякового довгоносика.
   За жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть і пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла і волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки та щитоносок. З грунтових фітофагів за достатньої зволоженості грунту шкодитимуть дротяники і несправжні дротяники. За теплого і вологого квітня на рослинах господарях ( калина, жасмін ) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця, яка згодом пересилятиметься на рослини буряків.
   За неякісного протруєння насіння, недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження грунту та утворення поверхневої кірки стає передумовою ураження сходів буряків коренеїдом.
   Для отримання дружніх сходів цукрових буряків захищених від шкідників і хвороб сівбу необхідно провести насінням обов’язково обробленим захисно – стимулюючими речовинами. Забороняється посів нетоксикованим насінням. В період появи сходів за сухої погоди 2-3 пар справжніх листків ( ЕПШ сірого бурякового довгоносика 0,2 – 0,5, щитоноски 0,7 – 1,2, блішки 3 – 7екз/м2 ) обробляють припаратами вантекс мк.с 0,06-0,07г/га, карате 050 ЕС, к.е. 0,125-0,15 л/га, нурелл Д к.е. 0,8 л/га та інші.
   За сталого потепління в квітні рослини хмелю пошкоджуватимуть коноплянні блішки, люцерновий довгоносик, гусениці підгризаючих совок, дротяники. За частих опадів та помірної температури повітря відростаючі пагони уражуватимуться пероноспорозом.
   Для оздоровлення хмеленасаджень під час розпускання бруньок рекомендовано обрізати хворі та гнилі підземні стебла, після чого обприскування у рядах 0,4% розчином ридоміл Голд МЦ в.г. , викорчовувати гнилі матки та дезинфікувати ямки хлорним вапном. Обмежує чисельність грунтових багатоїдних шкідників розпушування міжрядь. До розпускання листових бруньок- відокремлення бутонів на сливі проти хмельової попелиці проводять обприскування дерев Бі-58 новим,к.е., 1,2-2 л/га, данадимом стабільним, к.е., 2 л/га тощо.

Плодові насадження

   По прогнозованих даних шкідників саду загинуло 3-12 осередками 20% шкідників. Такий відсоток загибелі сприятиме загрозі пошкодження фітофагами плодових і ягідних культур в період вегетації, враховуючи пошкодження та часткову загибель від морозів бруньок.
   У період набубнявіння бруньок за середньодобової температури повітря понад 6 0С розпочався вихід із зимівлі садових довгоносиків, зокрема яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки, а за 10 – 14 0С очікується масове розселення жуків. На початку розпускання бруньок за температури повітря 12 0С покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками, гусениці білана жилкуватого і златогуза. Вихід гусениць яблуневої молі з – під щитків відбуватиметься за 160 0С ефективних температур (нижній поріг 12 0С).
Гусениці несправжнього шовкопряда відроджуватимуться після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6 0С, а кільчастого через 3 – 7 днів після переходу середньодобової температури через 11 0С повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях. Початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою за даними осінніх обстежень заселено 12 % дерев.
   Прогрівання грунту до 120С на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 7 0С, що зазвичай співпадає з початком набубнявіння бруньок груші. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 110С. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 10 0С, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90 – 1100С повсюди.
   За температури повітря 100С відкладатиме яйця грушева листоблішка, а за 7 – 80С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої попелиці.
   Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7 – 8 0С. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8 0С) 130 0С спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки, шкідником заселено 30 – 62 дерев. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7 – 8 0С. Самки звичайного плодового кліща за температури повітря 12 – 13 0С заселятимуть бутони і листки дерев.
   На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, златогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування актарою 240 SC, к.е., 0,14 кг/га, енжіо 247 SC к.е., 0,18 л/га, нуреллом Д, к.е.,1,0- 1,5 л/га або піринексом, к.е., 2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хорусу, в.г., 0,25 кг/га, чемпіон, з.п. 2 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають імпакт 25 SC к.с. 0,1-0,15 л/га, топаз 100 ЕС, к.е., 0,3 – 0,4 л/га або їх аналоги. У фазу відокремлення бутонів рожевий бутон проти комплексу шкідників і хвороб проводять обприскування насаджень фиталом, в.р.к., 2 л/га або хорусом, в.г., 0,2-0,25 кг/га, скором 250 EC, к.е., 0,15 – 0,2 л/га з додаванням нуреллу Д к.е., 1-1,5 л/га, актари 25 WG, в.г., 0,14 кг/га, дотримуючись чергування препаратів.
   На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень топсином М, з.п., 1 кг/га (черешня, слива) або фіталом, в.р.к., 2 л/га. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, інших проводять обприскування дерев топсином М, з.п., 1-2 кг/га, хорусом 75 WG, в.г.,0,2- 0,25 кг/га з додаванням на сливі конфідору 200 SL, в.р.к., 0,25 л/га, блискавки, к.е., 0,15-0,25 л/га, на вишні золону, к.е., 0,8 – 2,8 л/га.
   Для розвитку клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4 – 50С) температури повітря, оптимум 19 – 26 0С. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика сприятиме прохолодна дощова погода ( температура 10 0С), наявність туманів і рос. Моніліоз, моніліальний опік кісточкових та зерняткових швидко розвиватимуться за високої вологості (понад 70%) і помірної температури повітря 12 – 16 0С. За умови чергування зволоження й підсихання листків за температури понад 70С (оптимальна 18 – 200С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні і груші.
   Поширенню та розвитку кокомікозу сприятиме помірно тепла, дощова погода ( температура 17 – 200С) . Відчутної шкоди кокомікоз завдаватиме сіянцям і саджанцям вишні і черешні в розсадниках. За температури повітря 18 – 25 0С і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках.

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні гризуни. В зимовий період погодні умови (коливання температур, опади у вигляді снігу, дощу, ущільнений сніговий покрив, утворення льодової кірки не сприяли поширенню та розвитку мишоподібних гризунів.

   Зниження чисельності чисельності популяції відбулося також під час танення снігу, при відлигах. Подекуди відмічалось затоплення 25-50 %, в низинах до 70 % жилих нір гризунів в посівах озимини та багаторічних трав. Та частина гризунів, що залишилася у березні-квітні за середньодобової температури 5 0С можливо відновить весняну популяцію шкідника. Тому заходи обмеження кількості та попередження шкідливості будуть доцільними на площах з надпороговою (3-5 жилих колоній га). Чисельністю, застосовуючи отруєні принади бактеронциду, бромакем, бродіфакуму, бродівіт тощо.
   За прогрівання грунту на глибині зимівлі до 100С гусениці підгризаючих (озима,оклична) совок переміщуватимуться у верхні його шари, живитимуться рослинами озимих культур і заляльковуватимуться. У збереженні врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фактичного фітосанітарного стану культур у різні фенологічні і календарні строки, тому моні-торинг матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

сайт зроблено в adgrafics