Телефон гарячої лінії: (0382) 650734
Телефон гарячої лінії Держпродспоживслужби: (044) 3647780, (050) 2300428

but vs

but up

but zs

ses1

ZG

Додаток до листа банер

Scrbanhot 1

 

Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - висококонтагіозна вірусна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.

Збудник АЧС це ДНК-вмісний вірус сферичної форми, що належить до родини Asfaviridae. Він дуже складний і проявляє значну генетичну мінливість. Вірус АЧС заражає клітини імунної системи та ініціює вироблення величезної кількості специфічних антитіл, які, на жаль, не здатні до повної нейтралізації збудника. Це і є однією з основних причин чому виготовлення ефективної вакцини проти нього наразі неможливе. АЧС достатньо легко передається від хворої до здорової тварини, чому сприяє надзвичайна стійкість вірусу в навколишньому середовищі.
   В умовах України лише домашні та дикі свині виду Sus scrofa можуть хворіти на АЧС. Усі інші тварини не сприйнятливі до збудника цієї хвороби. Вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я. На даний час виділено та описано 22 генотипи вірусу АЧС, однак більшість із них ніколи не виділялась за межами Африки. У 2012-2015 рр. в Україні було виявлено вірус АЧС генотипу ІІ, що за останні 8 років набув широкого розповсюдження, прокрокувавши з Кавказу, через Європейську частину Російської Федерації до Білорусі, України, країн Балтії та Польщі. Характерною особливістю захворювання від початку епізоотії була і залишається висока летальність. І, тому, власникам свиногосподарств та фахівцям ветеринарної медицини слід чітко зрозуміти, що АЧС – це невиліковна хвороба, що призводить до загибелі свиней усіх порід і статево-вікових груп. Антибіотики, або попередня вакцинація проти інших хвороб (наприклад, КЧС), жодним чином не впливають на її фатальний перебіг.
   Вірус АЧС надзвичайно стійкий до широкого діапазону температур і кислотно-лугової реакції середовища (необмежена при рН 4–10, обмежена при рН 3.1–13.4). У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від хворих тварин - до 155 днів, в копченій ковбасі та шинці - до 5 місяців, більше 3 місяців - у гною, до 4-8 місяців в ґрунті (мал. 1, ліворуч). Залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища таких як висихання та гниття. Охолодження (особливо заморожування) – консервує, а прогрівання, впродовж години до температури понад 50° С – знезаражує збудник. В глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років (!). Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення. Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка «вибухає» кожного разу, коли така заражена продукція контактує з іншими свинями. Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, тощо, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи, тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.
   АЧС входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ на 2015 рік. Наразі, АЧС – чи не найнебезпечніша з усіх хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується:
• високою смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищувати усе, навіть потенційно, інфіковане стадо (або поголів’я в населених пунктах в зоні захисту);
• запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств та обмежень у сфері торгівлі свинарською продукцією, що впливає на ціни та доступність свинини для споживачів;
• комплексом витрат на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, втратами внаслідок міжнародних торговельних обмежень, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.
   Епізоотична ситуація щодо АЧС на території України. Найбільш швидкого розповсюдження в Україні африканська чума свиней набула в 2015 році (виявлено 40 неблагополучних пунктів):
Одеська обл. – 2; Миколаївська обл. – 4; Житомирська обл. – 1; Сумська обл. – 6; Черкаська обл. – 1; Рівненська обл. – 2; Полтавська обл. – 5; Київська обл. – 6; Чернігівська обл. – 13.
З початку 2017 року, станом на 14.05.2017 в Україні зареєстровано 70 випадків АЧС, у тому числі в Полтавській 12 випадків, Кіровоградській 4, Чернівецькій 1, Миколаївській та Вінницькій по 5 випадків, Черкаській та Івано-Франківській по 2 випадки, Чернігівська область 1, Луганській 4, Харківській 7, Тернопільській 1, Донецькій та Запорізькій 4, Херсонській 6, Дніпропетровській, Одеській, Рівненській та Київській по 3 випадки.
   На території Хмельницької області зареєстровано 176 свиногосподарства в яких наявне поголів’я свиней в кількості 162023.
   Порядок дій органів управління та сил, що залучаються до реагування на надзвичайні ситуації пов’язані із захворюванням тварин на АЧС.
Згідно діючої Інструкції щодо профілактики та боротьби з АЧС свиней №111 від 07.03.2017 року затвердженої в Міністерстві юстиції України 29.03.2017р. За №432/30300, місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія вирішує усі питання, пов’язані з ліквідацією хвороби та приймає план дій щодо боротьби із захворюванням, затверджує інформаційну систему по забезпеченню оперативного зв’язку і координації всіх запланованих дій зацікавлених служб району (міста) по цим питанням.
При виникненні АЧС, з метою проведення оздоровчих заходів та недопущення розповсюдження збудника мають бути задіяні спеціалісти територіальних відділів ДСНС, національної поліції та державних установ ветеринарної медицини.
   В умовах карантину заборонено:
увезення на територію епізоотичного осередку та вивезення за його межі тварин усіх видів, у тому числі птиці, а також продуктів і сировини тваринного походження, які можуть містити збудник АЧС;
вивезення з території епізоотичного осередку продуктів рослинництва, кормів, інших вантажів та вхід в неблагополучне господарство сторонніх осіб, в’їзд транспорту, перегрупування поголів’я свиней господарств тощо;
торгівлю тваринами і продуктами тваринного походження на ринках та в інших не встановлених для цього місцях (у господарствах, населених пунктах), проведення сільськогосподарських ярмарків, виставок (аукціонів) та громадських заходів, пов’язаних зі скупченням людей та тварин;
лікування хворих та підозрілих на захворювання на АЧС свиней.
   ДНПК запроваджує карантин у місці виникнення АЧС, зокрема встановлює повну або часткову заборону руху транспортних засобів у епізоотичному осередку, зоні захисту та, при необхідності, у зоні нагляду.
   ДНПК вирішує усі питання, пов’язані з ліквідацією хвороби, і з цією метою:
затверджує план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання та затверджує схему інформування, яка повинна забезпечувати оперативний зв’язок і координацію всіх запланованих дій;
   організовує через місцеві органи державної влади перепис та облік усього поголів’я свиней в зонах захисту та нагляду;
виділяє необхідну техніку, дезінфекційні машини, засоби, транспортні засоби, бульдозери, скрепери та інші технічні засоби для проведення земляних та інших робіт;
забезпечує безпечне знищення туш тварин, шляхом визначення м’ясопереробних підприємств для забою і переробки свиней із зони захисту;
створює спеціальні загони (групи), які працюють під її керівництвом та виконують такі функції:
проводять знищення бродячих котів і собак гуманними методами, а також дератизацію на території, де введений карантин;
дезінфекційні бар’єри заповнюють одним із рекомендованих дезрозчинів;
перед дезінфекцією проводять механічне очищення, обов'язково миють приміщення (поверхні стін, підлоги, дверей), обладнання гарячою водою з мийним засобом (синтетичні мийні засоби з вмістом 2-3% сульфоналу, кальцинованої соди, каустичної соди тощо);
проводять триразову дезінфекцію приміщень, загонів та інших місць, де утримувалися свині, та прилеглої території у такому порядку: перша - одразу після знищення тварин, друга - після зняття дерев'яної підлоги, перегородок, годівниць та проведення ретельної механічної чистки, третя - перед зняттям карантину. Одночасно з дезінфекцією проводять дезінсекцію та дератизацію.

   Рішенням ДНПК затверджується план протиепізоотичних заходів та схема інформування щодо забезпечення оперативного зв’язку і координації всіх запланованих дій. Проводиться інформування населення про епізоотичну ситуацію щодо АЧС та заходи, які будуть проводитись в неблагополучному пункті (сходи громадян села).
Абсолютно виключеними мають бути:
1. Згодовування корму, який містить (або може містити) навіть у мізерних кількостях термічно необроблені субпродукти від диких, або домашніх свиней, незалежно від Вашої впевненості щодо їх безпечності. Виключено має бути навіть потенційну можливість потрапляння на ферму такої продукції (як для власного споживання персоналом, так і годівлі інших видів тварин, таких як сторожові собаки).
2. Згодовування корму (чи використання підстилки), які завозяться на ферму і можуть бути контаміновані секретами та екскретами хворих тварин (домашніх чи диких) безпосередньо з полів (кукурудза на корм, зелена маса, солома тощо), або з інших ферм, незалежно від того виявлялася там АЧС чи ні.
3. Введення на ферму поголів’я яке походить з ферм, розташованих в регіонах де мали місце спалахи АЧС, а з решти території країни без відповідної документації та профілактичного карантинування.
4. Використання транспорту, інвентарю, відвідування ферми особами, які могли перебувати у контакті з хворими (загиблими) домашніми чи дикими свинями, або відвідували заражене господарство чи місця можливого перебування хворих (загиблих) диких кабанів (в лісі під час полювання, збирання грибів, ягід, горіхів тощо, або на полях зернових чи кукурудзи тощо).

При вїзді у зону захисту виставляється охорона, карантинні поліцейські пости на дорогах, що ведуть із зони захисту у зону нагляду та знаки (зона захисту – зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км; зона нагляду – територія, що оточує межі першої зони радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища, але не менше 20 км) які вказують на обов’язковий обїзд зони карантину. На постах організовується цілодобове чергування.
Працівники національної поліції забезпечують дотримання громадського порядку, зупиняють та забезпечують перевірку всіх транспортних засобів і ручної поклажі; при вилученні продукції тваринництва складають відповідні акти вилучення, ведуть записи в журналі руху транспорту і людей.
Представники поліції забезпечують правопорядок та доступ до подвір’я громадян, проводять огляд приміщень на предмет утримання свиней, зберігання продуктів забою свиней.
Стаття 160 КУпАП. Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях - тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами - тягне за собою накладення штрафу від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Згідно статті 255 КУпАП протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

сайт зроблено в adgrafics