Телефон гарячої лінії +38 (0382) 65-07-34

but vs
but ap
but up
but zs

   Серед хвороб картоплі найбільш небезпечний є рак. Вперше спалах хвороби спостерігався наприкінці дев’ятнадцятого століття на території тодішньої Австро-Угорщини. З тих пір рак картоплі широко поширився в багатьох країнах Європи, перекинувся і на інші континенти. Серйозні спалахи раку картоплі були виявлені і на Україні. На сьогодні невеликі вогнища раку картоплі є у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях.

Rak

   Рак картоплі має грибкове походження. Збудником хвороби є гриб Synchytrium endobioticum Pers, який не утворює міцелію. З культурних рослин, збудник уражує лише картоплю. У меншій мірі уражуються інші рослини сімейства пасльонових: помідори, блекота, паслін солодко-гіркий, паслін чорний, фізаліс. На даний час, шкодочинність раку зосереджена в основному на присадибних ділянках, де картопля вирощується на одному і тому ж місті з року в рік. Втрати врожаю від хвороби можуть сягати 60% і більше на чутливих до раку сортів, а на полях, де дотримуються сівозміни і культивують ракостійкі сорти , шкодочинність захворювання незначна і площі зараження не великі.
   Найбільш типовою ознакою хвороби є поява наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці. При сильному розвитку захворювання такі нарости можуть утворюватися на стеблі, листках, навіть квітках. Коріння не пошкоджуються, адже збудник проникає тільки в молоду тканину. До утворення типових наростів захворювання проявляється у вигляді слабої пухлини і знебарвлення уражених місць, що добре помітно на бульбах із забарвленою шкіркою і трохи гірше - із світлою. При ураженні столонів бульби, як правило, не утворюються, але столони продовжують рости і на них утворюється ланцюжок з 4-5 наростів. На стеблах нарости з’являються переважно поблизу кореневої шийки, а на листках - в пазухах, рідше на пластинках.
Нарости являють собою розрослу рослинну тканину в клітинах якої міститься збудник хвороби і великі запаси крохмалю. Величина наростів різна - від дрібної горошини до розмірів, більших за бульбу. Зовні нагадують суцвіття цвітної капусти. Нарости раку картоплі на столонах і бульбах спочатку білого кольору, в міру старіння вони стають темно-коричневими. На бадиллі нарости зелені, в них утворюється хлорофіл.

   Рідше спостерігаються інші прояви раку - листкоподібної, гофрованої і паршоподібної форми. Всі вони виникають під впливом несприятливих кліматичних умов. При листкоподібній формі раку з вічкових лусочок бульби розвиваються м’ясисті спотворені листочки з ледве помітним жилкуванням, які нагадують розкриті соснові шишки. При гофрованій формі поверхня бульб стає зморшкуватою з напливами і заглибинами. На бровках у таких бульб інколи утворюється невеликі нарости. Паршоподібна (або лишаєвидна) форма характерна тим, що на поверхні бульб з'являються невеликі виразки або кірочки з гіпертрофічної тканини . До кінця літа нарости і уражені бульби загнивають в грунті.

Rak3

   Гриб, що викликає ураження картоплі на рак, відноситься до нижчого класу грибів – Chytridiomycetes – хітридіоміцетів. Вегетативне тіло – жовтий, червонуватий або безкольоровий амебоїд, який розвивається у клітині господаря із зооспори. Амебоїд, коли розростається, вкривається оболонкою та перетворюється на зооспорангій, який скупчується у сорусі. В одному із кутів оболонки зооспорангія утворюються отвори, через які виходять зооспори з однією війкою 2-2,5 μ в діаметрі, які повторно уражують рослину. Такий процес триває на протязі всього літа, багаторазово.

Rak4

 

   Восени спостерігається зливання зооспор, з утворенням зиготи, з якої в тканинах бульби утворюються цисти 40-80 мкм в діаметрі, з коричневою потовщеною оболонкою, кулеподібної або еліптичної форми. Іноді цисти вкриті засушеним вмістом клітини-господаря. Після періоду спокою цисти утворюють первинні зооспори, які є джерелом інфекції. Цисти можуть зберігатися у грунті протягом 30 років, і це особливо ускладнює боротьбу з раком картоплі. Оптимальна температура для розвитку гриба – 16,6-17,7°С, максимальна 21,1°С. Збудник відноситься до вологолюбивих організмів.

   Саме через шкодочинність та високу життєздатність гриба, рак картоплі є карантинним захворюванням у багатьох країнах світу, в тому числі у нас.
Основним джерелом інфекції раку є уражені бульби , забруднений частинками заражений грунт. І не тільки з бульбами розноситься хвороботворний гриб, але і з цибулинами, коренеплодами, саджанцями та розсадою, вирощеними на зараженій ділянці. Грунт, який пристав до грунтообробних знарядь і до інвентарю, а також до взуття людей і копит тварин, до тари, може створити нове вогнище захворювання.
   При згодовуванні худобі зараженої картоплі в сирому вигляді, зооспорангіі, пройшовши травний тракт, залишаються життєздатними і з гноєм знову потрапляють у грунт, заражуючи його.
Останнім часом почастішали випадки завезення на присадибні ділянки насіннєвої картоплі з місць, що є осередками раку. Порушення карантинних правил може привести до зростання заражених площ, що загрожує значною втратою врожаю.
З метою виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ раку картоплі рекомендую застосовувати наступні фітосанітарні заходи:
– обстеження вегетуючих рослин проводити з початку масового цвітіння картоплі та під час збиранню врожаю;
– грунтові проби при безмінній сівозміні на присадибних ділянках можна відбирати в любий час року, доки грунт не замерз;
– забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу і грунту з регіонів розповсюдження захворювання;
– при ввезенні та вивезені об’єктів регулювання обов’язковий карантинний огляд та фітосанітарна експертиза;
– вирощування стійких сортів, дотримання сівозміни;
– при виявленні ураження у вільних зонах обов’язкове знищення уражених посівів і посадок радикальним методом з негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцію засобів, інвентаря,грунту.

Тетяна Данилюк – головний спеціаліст відділу карантину рослин

сайт зроблено в adgrafics