Телефон гарячої лінії +38 (0382) 65-07-34

but vs
but ap
but up
but zs

Бактеріальний опік — карантинна хвороба, що належить до найнебезпечніших і завдає серйозної шкоди. У районах поширення хвороби щороку відмирає в середньому від 5 до 15% дерев, проте втрати нерідко сягають 60—80%. Характерні симпотоми: квіткові бруньки, квітки, листя і молоді пагони чорніють, скручуються, але не опадають, а залишаються на дереві впродовж усього періоду вегетації, дерево виглядає ніби обпаленим звідси і назва захворювання.

imgonline com

  Хворобу викликає бактерія Erwinia amylovora (Burrill) Winslowetal. Ервінію аміловору вважають найнебезпечнішим патогеном для плодових. Нерідко садівники вважають, що рослина прив’яла від посухи чи пожовтіла від поганого дощу, хоча насправді це може бути далеко не короткочасне й спричинене не природними катаклізмами явище. Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslow et al), включений до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні». Вона уражує велику кількість рослин-господарів, особливо страждають як культурні, так і дикорослі рослини порядку розоцвітих — груша, яблуня, айва, слива, абрикос, вишня, черешня, персик, горобина, глід, кизильник, смородина, суниця, троянда тощо. Найсприйнятливішими до бактеріального опіку рослинами є кизильник, а з плодових дерев — груша, яблуня та айва. Захворювання проявляється раптовим побурінням і в’яненням суцвіть, листя і молодих пагонів.
  Бруньки не розкриваються, чорніють і всихають. Уражені листя та плоди засихають і залишаються висіти на гілках. У груші уражаються незрілі плоди, які набувають чорного забарвлення. На плодах яблуні стійких сортів або на більш зрілих з’являються округлі або злегка неправильної форми плями, які не збільшуються. При цьому тканина в місці ураження зморщується, набуває темно-коричневого або майже чорного кольору, в м’якоті утворюється западина. Характерна ознака хвороби — уражені молоді пагони загинаються у вигляді гачка. Уражені органи груші, кизильнику, глоду стають чорними, в яблуні та черешні — червонувато-коричневими. Симптоми проявляються спочатку на верхівках пагонів, потім хвороба поширюється вниз і дуже швидко може охопити все дерево й призвести до його загибелі. Бактерії уражують тканини кори, лубу, камбію, але не проникають в деревину і судини. На корі гілок і пагонів утворюються виразки, розміри яких дуже швидко збільшуються. У місцях виразок кора розм’якшується, стає водянистою, здувається через значний приплив рідини, на поверхні з’являються краплі молочно-білої рідини, яка з часом під дією мікроорганізмів набуває темно-бурого забарвлення (містить величезну кількість бактерій). Виділення ексудату є характерною ознакою, що відрізняє опік від інших бактеріозів, що уражують плодові дерева. Зріз кори в таких місцях має характерний «мармуровий» малюнок з червонувато-коричневим відтінком. Кора на уражених ділянках розтріскується, ракова виразка чітко відділяється від здорових тканин пагона. Однак ракові виразки на пагонах часто дуже дрібні, непомітні, не більш як 35 мм у діаметрі, без ексудату. Тому потрібно обов’язково при підозрі на це захворювання відправити уражені частини рослин на обстеження в Хмельницьку обласну фітосанітарну лабораторію. Для аналізу слід відбирати свіжі зразки. Найкраще збудник виділяється з кори плодових, взятої на межі клиноподібної виразки, а також з бактеріального ексудату і зігнутих кінчиків молодих пагонів. Не слід брати сухе листя і рослинний матеріал, що тривалий час зберігався у вологих умовах. Хвороба може уражати і підщепну частину дерева. Зараження відбувається через уражене гілля на штамбі, або при змиванні бактерій з хворих листків і плодів вниз по стовбуру, або бактерії переміщуються системно. Ракова виразка поступово оперізує стовбур. Такі дерева гинуть до кінця сезону вегетації або навесні наступного року. Зараження рослин може відбуватися в різні періоди вегетації - ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння), літній (період інтенсивного росту дерев) та осінній. Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря +18 - +29°С. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів з градом. Вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до янтарного кольору (бактеріальний ексудат).
  Основними переносниками збудника на невелику відстань є комахи-запилювачі (бджоли, оси, мухи, джмелі, попелиці, галиці, тощо). Захворювання також може передаватись під час окулірування дичок, на що слід звертати увагу при використанні прищепного матеріалу.
  Карантинні заходи
• забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання;
• обов'язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза;
• для вчасного виявлення захворювання необхідне обстеження посадок у період цвітіння та достигання плодів.
• сильно уражені опіком плодових поодинокі плодові дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці;
• при незначному ураженні окремих гілок опіком плодових проводять п'ятиразовий обробіток в період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною;
• у період спокою пізно восени роблять обрізку окремих гілок: молодих на відстані 20-25 см від місця ураження, старих – на відстані 10-15 см;
• як профілактичний захід рекомендується проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом інфекції;
• при закладанні нових садів необхідно вибрати стійкі сорти;
• проводити боротьбу з комахами-переносниками.
Михальчишена Н.А. – головний спеціаліст відділу карантину рослин

сайт зроблено в adgrafics