Телефон гарячої лінії +38 (0382) 65-07-34

but vs
but ap
but up
but zs

Борщівни́к Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden.)
отруйна багаторічна рослина родини Окружкових (Apiaceae), в дикому вигляді поширена на Кавказі. Відноситься до інтродукованих в Україну, трапляється майже по всій території — на луках, по берегах річок, вздовж доріг, в лісосмугах.

   Борщівник Сосновського (H. sosnowskyi Manden.), наряду з борщівником Мантегацці та борщівником персидським є активними інвазивними видами в Європі та Україні, проти яких розгорнута боротьба.
Борщівник Сосновського — реліктова та добре пристосована до виживання, але чужа для України рослина, що походить із Кавказу, де місцеві жителі використовували для овочевих супів та борщів молоде листя до появи квітконоса, звідки його назва.
   Містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. У молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці.
Рослина в перші роки не вибиває пагона, росте в вигляді листя в кущі та збільшує кореневище, на 2—3 рік з’являється трубчатий пагін із декількома суцвіттями. Перецвівши, рослина гине. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік, і може жити протягом багатьох років допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1—2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому, інколи в більшій кількості. Нові квіти можуть зростати навіть майже біля землі, тому зкошування є малоефективним.
   Зростає до 3—5 метрів в висоту, товщина стебла — до 10 сантиметрів.

IMGnasin
   Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Насіння розсівається в діаметрі 5—6 метрів навколо рослини, проте, сухостій з насінням переносить зимові хуртовини, знаходячись над сніговим покривом, сприяючи рознесенню насіння на великі відстані. Насіння зберігає здатність до проростання протягом декількох років. Є медоносом, проте активно витісняє в своїх заростях всі квіткові культури, із врожайністю до 300кг/га, мед має темний колір та виражену спазмолітичну та заспокійливу дію.

   Токсична дія
Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини), при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1—3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

IMGeryyi4769
   

При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду настанов:

• Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.
• Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
• Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування.
• Попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.
• Розміщення інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.
Заходи боротьби
Універсальних методів боротьби не розроблено. В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
   Ставлення до борщівника Сосновського має бути, як до карантинної рослини. Заходи, спрямовані на зменшення популяції рослини подекуди почали носити як регіональний так і міжнародний масштаб. Велика увага приділяється попередженню проникнення борщівника Сосновського до природоохоронних зон — викошування борщівника уздовж берегів річок та на узбіччях доріг на відстані трьох-п'яти кілометрів від природних заповідників. Серед локальних — розробка цільових фінансованих программ.
Програму боротьби з амброзією полинолистою та іншими бур’янами у Хмельницькій області на 2018 – 2022 роки вже розроблено Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області і подано на розгляд до обласної ради.
   Разове викошування чи зрізання є малоефективним заходом, оскільки рослина відростає заново та починає квітнути, — в прилистових ямках на вцілілих частинах стовбура відростають нові зонтики, навіть після декількох скошувань чи зрубувань. Як результат, суцвіть з насіннями може стати ще більше, за 1—2 тижні починають рости нові пагони-лідери з коріння і через 3 тижні ефект від разового викошування зникає. Систематичне скошування, перерізання товстих коренів (при боротьбі з поодинокими рослинами) на глибині 10—15 сантиметрів забезпечує знищення рослини. Випас худоби (молоді листки поїдають вівці та корови) приносить більший ефект, ніж викошування.
   Хімічні методи боротьби включають використання гербіцидів. Для боротьби з борщівником рекомендується використовувати :Антибур’ян, РК -50мл на 10л води на 1 сотку, Гліфосатін, РК – 80 мл на 10 л води на1 сотку та інші гербіциди суцільної дії . Необхідно обробити не менше 70-80% листкової поверхні рослин борщівника. Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути в центр його заростей, з повторною обробкою після відростання рослин.    Односезонна обробка не приносить результату, на наступний рік виникають масові сходи, а ще через 2 роки результати роботи нівелюються. Ерозія ґрунту є побічним ефектом від використання, ґрунт потребує повторного заселення, найкращим варіантом якого є глибоке зорювання ґрунту та взяття очищених земель під сільськогосподарські угіддя.

   Головний спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики, аналізу ризиків
Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області                                В. Заболотний

сайт зроблено в adgrafics