Телефон гарячої лінії +38 (0382) 65-07-34

but vs
but ap
but up
but zs

juk1

Дуже небезпечним карантинним організмомдля кукурудзи, який стрімко заселив значну територію південної Європи і становить суттєву небезпеку сільському господарству України єзахідний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte). Шкідник походить з Центральної Америки. В Європі вперше виявлений в 1992 р. на територіїСербії. У серпні 2001 р. в Закарпатській області фахівцями карантинної служби виявленіпоодинокі жуки на феромонних пастках.

На території області вперше виявлений на посівах кукурудзи ПП «АВС-Агро» с.Кугаївці Чемеровецького району у 2011році.

Західний кукурудзяний жук, (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) ( далі – жук) відноситься до родини Chrisomelidae і являється представником роду Diabrotica.

На території області  протягом року розвивається в одному поколінні проходячи стадії яйця, личинки, лялечки й імаго. Зимує шкідник у фазі яйця. Яйце розміром 0,5-0,6x0,4 мм, овальне, блідо-жовте має шорстку мікроскульптуру. Самки відкладають яйця з середини липня до кінця серпня в поверхневий шар ґрунту на глибину до 15 см біля основи стебла рослини. У стадії яйця шкідник має високу морозостійкість, витримуючи температуру до -10°С.

На глибину відкладання яєць впливає температура: що вона вища, то мілкіше відкладені яйця. Волога, дощова погода стимулює процес яйцекладки. Яйця фітофага витримують затоплення впродовж 10 днів. У сухий ґрунт самка яєць не відкладає. Основна кількість яєць зосереджена в поверхневому шарі ґрунту на глибині до 5 см.

juk2

Личинки (щойно відроджена - 1,2 мм завдовжки, останнього віку завдовжки 10-18 мм, зморщена, видовжена, жовто-біла, з коричневою головною капсулою, грудним та анальним щитками), з’являються в період з початку травня до середини червня. Температурний поріг розвитку, при якому відбувається відродження личинок ЗКЖ, становить 12,7°С. Вони здатні у пошуках корму долати відстань до 50 см;. . Основна кількість личинок зосереджується біля коренів рослини на відстані до 10 см. Живляться молоді личинки кореневими волосками та тканинами коренів рослин. Личинки старших віків проникають у корінь, виїдаючи серцевинну тканину, що містить судинні пучки. Дорослі личинки можуть робити отвори у товстому корені і проникати через них у стебло. При пошкодженні шкідником, рослини кукурудзи можуть уражуватись збудниками кореневих гнилей. Рослини пошкоджені личинками жовтіють, відстають у рості, в’януть, а молоді при сильному ураженні гинуть. Ослаблені рослини кукурудзи в яких коренева система зруйнована на 50%, під час сильних вітрів та дощів вилягають. Стебла пошкоджених рослин набувають форми так званої «гусячої шиї».

Закінчивши живлення заляльковуються в земляних колисочках в основній масі зосереджуючись в при поверхневому шарі ґрунту.

Лялечки блідо-жовтого або білого кольору, завдовжки 4,5-5,5 мм, без покриву. Розвиток при оптимальних умовах триває лише два-три дні. Вони не витримують тривалого затоплення. Під час рясних дощів та інтенсивного зрошення у період заляльковування кількісний вихід дорослих особин може знижуватись до 50%.

Масовий вихід імаго з ґрунту проходить в період з кінця липня — до початку серпня, їхня поява співпадає з періодом цвітіння кукурудзи.

Доросла комахі мають розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. Надкрила з трьома  темними поздовжніми смугами на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Живляться імаго пилком рослин, маточковими стовпчиками, незрілим зерном та листям кукурудзи. Харчуватися жук  може також пилком рослин які належать до родин злакових, бобових, гарбузових, та складноцвітих.

Активні жуки вранці до й після сходу сонця та ввечері при заході сонця і у сутінках. Удень вони скупчуються в пазухах листків та під листками і перебуваючи у малоактивному стані. Оптимум активності імаго лежить у температурних межах 22-27°С. За температури нижче 15°С та вище 30°С імаго втрачають свою активність.

Після вильоту жуки спаруються і самки, впродовж 10-15 днів, відкладають яйця. Інтенсивний період відкладання яєць припадає на середину липня і триває до кінця серпня. Плодючість однієї самки - біля 1000 яєць, тривалість життя в середньому біля 95 днів. В кінці вересня основна маса жуків гине. Але іноді за сприятливої погоди, при плюсових температурах, імаго можуть зустрічатись і в листопаді.

В пошуку корму імаго долають значні відстані. На нові території перелітають в основному самки. Їх перельоти досить тривалі – від 45 хвилин до 4 годин. За добу вони можуть робити декілька перельотів таким чином долаючи відстань до 40 км. Найбільш активне переміщення 2-3 год. на світанку і 2-3 год. перед заходом сонця. Швидкість їхнього польоту сягає 10 км. за годину. Напрямок перельотів жуків пов’язаний переважно з напрямком вітру, що полегшує їх розселення.

Розповсюдження західного кукурудзяного жука на великі відстані може відбуватись як в фазі яйця, так і імаго. Яйця шкідника можуть поширюватись разом з ґрунтом, дорослі особини - транспортними засобами з різними вантажами, а також автомобільними та залізничними шляхами.

У разі виявлення жука застосовуються всі необхідні заходи з ліквідації первинного вогнища, згідно з існуючим фітосанітарним законодавством. Для цього передбачено запобіжні, організаційні, агротехнічні, біологічні, хімічні заходи, а також використання стійких гібридів кукурудзи.

juk3

Запобіжні заходи спрямовані на заборону ввезення на  вільну територію  із зон зараження  та розповсюдження жука качанів кукурудзи молочної та воскової стиглості, зелених частин рослин кукурудзи, що завозяться в рік їх вирощування в період з серпня по листопад; ретельний огляд всіх партій зерна кукурудзи, що надійшли із зон  розповсюдження західного кукурудзяного жука. Організаційні заходи полягають у тому, що на територію, де виявлено шкідника, накладають карантин. При цьому встановлюють межі та розмір виявленого вогнища, регламентують перевезення вантажів з карантинної зони, інформують адміністрацію та населення району, де виявлено жука.

Ефективним агротехнічним заходом спрямованим на локалізацію і ліквідацію жука є сівозміна, що включає зернові, крім кукурудзи, багаторічні трави, конюшину, люцерну тощо. Поля кукурудзи, на яких виявлено первинні вогнища жука, переорюють після збирання врожаю і наступного року засівають іншими культурами. На цих полях забороняється висівання кукурудзи протягом трьох років. Застосування оранки, малосніжні та холодні зими зумовлюють глибше промерзання ґрунту і часткову загибель яєць шкідника.

Хімічний метод боротьби полягає в застосуванні проти личинок та дорослих комах інсектицидних препаратів. Для обробки насіння  застосовують протравник Вітакс (8 л/т). Високоефективними в боротьбі з імаго західного кукурудзяного жука є використання препаратів: Фостран (1,5 л/га), Фараон (1,5 л/га), Резонанс (2,5 л/га) та Оперкот Акро (0,2 л/га). Дані препарати необхідно застосовувати в ранішні та вечірні години коли шкідник найбільш активний і інтенсивно живиться.

сайт зроблено в adgrafics